Станом на кінець січня 2026 року більшість громадян України продовжують довіряти президенту Володимиру Зеленському. Проте використання спеціальних соціологічних методик показало, що реальний рівень підтримки є дещо нижчим за офіційний.
Читайте також: $40 тисяч за втечу: у Дніпрі викрили мережу, яка вивозила військових із частин
Про це свідчать результати всеукраїнського опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС).
Згідно з даними прямого опитування, 61% респондентів висловили довіру Володимиру Зеленському. Не довіряють главі держави 33% опитаних. Таким чином, баланс довіри-недовіри залишається позитивним і становить +28%, що відповідає показникам середини січня цього року.
Соціологи деталізували структуру підтримки:
25% довіряють «повністю»;
36% довіряють «скоріше»;
16% «скоріше» не довіряють;
17% «зовсім» не довіряють.
Аби перевірити щирість відповідей та виключити фактор соціального схвалення чи страху, КМІС провів експеримент. Половині респондентів ставили пряме запитання, а іншій половині запропонували метод «задуманого знайомого».
Суть методу полягала в тому, що респондент мав подумати про близьку людину (або про самого себе) і відповісти, чи довіряє ця «задумана особа» президенту. Така анонімність зазвичай дозволяє отримати більш відверті відповіді.
Результати експерименту показали, що за непрямою методикою рівень довіри до Володимира Зеленського становить 53%. Це на 8 відсоткових пунктів менше, ніж за прямого запитання (61%).
Чому виникла розбіжність
Експерти КМІС проаналізували причини різниці у цифрах. На їхню думку, гіпотеза про те, що українці бояться критикувати владу, є малоймовірною. В Україні зберігається свобода слова, медіа вільно критикують керівництво держави, а абсолютна більшість громадян має доступ до альтернативних джерел інформації в Інтернеті.
Соціологи схиляються до думки, що головною причиною розриву є так звана «державницька» позиція громадян.
«Люди можуть критикувати президента і бути незадоволеними його діями. Але оскільки є усвідомлення потреби єднатися в нинішній воєнний період, то в опитуванні вони скажуть, що „так, ми довіряємо нашому президенту“, – пояснюють у КМІС.
Тобто, відповідаючи прямо, респонденти демонструють необхідність політичної єдності під час війни. Коли ж запитання ставиться про «знайомого», цей внутрішній цензор вимикається, що і дає дещо нижчий, але більш реалістичний показник довіри.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook