Падіння режиму сирійського диктатора Башара Асада поставило під сумнів військову присутність РФ в Сирії. Крім того, це загрожує здатності Росії поширювати свою владу на Близькому Сході та за його межами, пише Business Insider.
Читайте також: Для “Орешніка” вже підготовлено близько 30 майданчиків – Лукашенко
У виданні наголосили, що РФ була близьким союзником Сирії та має дві військові бази у цій країні, завдяки чому вона отримала стратегічний плацдарм на Близькому Сході.
“Це завдає їм (росіянам – УНІАН) сильного удару. Сирія була їхнім найнадійнішим арабським союзником”, – зазначив старший радник Проєкту з протидії екстремізму Едмунд Фіттон-Браун.
Співпраця між РФ та Сирією
У BI нагадали, що в 2017 році Сирія надала РФ в оренду на 49 років авіабазу Хмеймім та військово-морську базу в Тартусі в обмін на військову допомогу. Ці бази Росія використовувала для своїх сил в Середземномор’ї та Африці, а також щоб протидіяти південному флангу НАТО.
“Ці бази є найважливішими базами за межами прямої сфери російського впливу”, – наголосив в інтерв’ю Business Insider фахівець з питань Перської затоки в Інституті близькосхідних досліджень Королівського коледжу Лондона Андреас Кріг.
Своєю чергою геополітичний стратег з RAND Енн Марі Дейлі додала, що попри свою величезну територію, РФ “не має чудової географії для проєктування сили”.
“У неї немає портів з теплою водою, які мають прямий доступ до океанів. І тому наявність порту в Середземному морі є неймовірно корисною зі стратегічної точки зору”, – пояснила вона.
Вплив повалення режиму на “Вагнер”
Потенційна втрата впливу в Сирії стосується не тільки державної влади. Також бази дозволяли підтримувати діяльність російського збройного формування “Вагнер”.
“Якщо ви подивитеся на слід “Вагнера” в Африці, то побачите, що він став можливим завдяки тому, що вони мають доступ до Сирії для підтримки цих операцій”, – зауважила Дейлі.
Своєю чергою в Інституті вивчення війни підкреслили, що втрата баз у Сирії “негайно” перерве ротацію та поповнення запасів “Вагнера”.
Відомо, що РФ підтримувала режим Асада понад десять років, а саме надсилала допомогу під час Арабської весни 2011 року, а також зброю та солдатів для придушення повстання у 2015 році. Тому російський президент Володимир Путін мав багато причин, аби “підставити свою шию під удар Асада”.
“Підтримуючи Асада, Росія позиціонує себе як незамінного гравця в регіональній політиці, тим самим збільшуючи свої дипломатичні важелі”, – зазначив професор міжнародних відносин і близькосхідної політики в британському університеті Лафборо Алі Білгіч.
Своєю чергою викладач дипломатії та міжнародних відносин, який також працює в Університеті Лафборо і спеціалізується на Росії, Крістіан Нітоіу вважає, що Путін створював міжнародний статус РФ на ідеї, що вона може відігравати ключову роль у різних частинах світу.
За його словами, відмова Путіна допомогти Асаду цього разу “по суті показує, що Росія не змогла підтримати одного зі своїх давніх друзів”.
“Події в Сирії можна розглядати як свого роду стратегічний провал з боку Росії, і оптика виглядає дуже погано”, – зауважив він.
Також Алі Білгіч зазначив, що зменшення російського впливу в Сирії є великою стратегічною перевагою для США. За його словами, також є занепокоєння, що новий уряд, який підтримує РФ, може дати простір ІДІЛ, а також створити загрозу для безпеки Ізраїлю.
Наслідки для РФ
За словами Дейлі, те, що відбулося в Сирії, може призвести до безсонних ночей у Росії.
“Я думаю, що деякі люди в Кремлі злякаються, побачивши, як швидко російським військовим довелося виводити війська”, – наголосила вона.
Експерт додала, що падіння режиму Асада може стати й похмурим нагадування для чиновників про “необхідність придушення внутрішнього опору”.
“Будь-хто в Кремлі, оскільки він вивчав російську історію, знає, що автократичний режим може впасти дуже швидко”, – підсумувала вона.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook