Спільне дослідження низки медіа з країн Північної Європи та Балтії встановило, що Росія розбудовує біля своїх кордонів нову інфраструктуру для розміщення десятків тисяч військових.
Читайте також: Європейська комісія ухвалили 21-ий пакет санкцій проти рф
Про результати розслідування повідомляють, зокрема, SVT та NRK.
Журналісти шведського SVT разом з іншими медіа країн регіону – норвезьким NRK, данським DR та естонською редакцією Delfi – на основі супутникових знімків дослідили російську військову інфраструктуру біля європейських кордонів та з’ясували, що вона активно розбудовується у низці локацій.
Знімки дозволяють зафіксувати численні нові казарми для тисяч військових, склади боєприпасів, місця розміщення техніки.
Зокрема, у Петсамо (Печензі) за 10 км від кордону з Норвегією у Лапландії фіксується будівництво казарм та скупчення техніки. Те ж саме відбувається у Петрозаводську біля кордонів з Фінляндією. У Сапьорному біля фінських кордонів та Лузі в районі Пскова, у Балтійську Калінінградської області накопичується техніка.
У Кіріловському за 70 км від кордонів з Фінляндією будується новий інфраструктурний комплекс; у Кандалакші на Білому морі розбудовується існуюча база.
У межах дослідження поспілкувались також з низкою посадовців з безпекових структур та експертами.
За словами командувача фінської армії Пасі Вялімякі, після розбудови російської інфраструктури під кордонами країни може з’явилися близько 80 тисяч російських військових, тоді як раніше було 20 тисяч.
Читайте також: Російське командування поспіхом залишає Кінбурнську косу, – ISW
Згадана база у Петсамо на крайній півночі після розбудови буде спроможна розмістити до 17000 військових, замість 7000, як досі.
Загалом нові та розширені об’єкти потенційно дозволяють Росії зосередити на кордонах з Північною Європою і Балтією до 115 тисяч особового складу.
“Це загроза, яку ми маємо сприймати серйозно… Ми не вважаємо, що все це просто для демонстрації. Це про підготовку спроможностей для протистояння з НАТО у великому конфлікті колись згодом”, – зазначив очільник шведської військвої розвідки MUST Томас Нільссон.
Вважають, що перекидання сил на ці об’єкти слід очікувати після завершення гарячої фази війни проти України.
“Доки Росія зайнята Україною, безпосередня військова загроза є низькою. Але це може швидко змінитися, якщо в Україні буде пауза”, – зазначає генерал-майор Браян Нільссен, командувач сил НАТО у Балтії та Польщі.
“Якщо Росія зараз нарощує сили до тих обсягів, які вони анонсували – а кадри свідчать, що вони цим і займаються – військова загроза для Норвегії зросте”, – зазначає командувач норвезької армії Ейрік Крістофферсен.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook