Консенсус після 12-денної війни Ізраїлю з Іраном полягає в тому, що вона закінчилася принизливо – не тільки для Ісламської Республіки, а й для Росії, яка не прийшла на допомогу своєму союзнику і втратила постачальника критично важливих дронів, заявив оглядач Марч Чемпіон.
Читайте також: Нардепи Зеленського пропонують повну амністію за злочини в закупівлях зброї: деталі
Однак він також вважає, що така думка глибоко спотворює як пріоритети кремлівського диктатора Володимира Путіна, так і тимчасові рамки, в яких він веде зовнішню політику. У своєму матеріалі для Bloomberg експерт підкреслив, що амбіції Путіна щодо повернення Росії статусу сили на Близькому Сході зазнали невдачі.
“Втрата президента Башара Асада в Сирії стала серйозним ударом. Його нездатність прийти на допомогу Ірану, з яким нещодавно було підписано 20-річний стратегічний договір, виглядала принизливо”, – додав Чемпіон. Однак він також зазначив, що ще рік тому це справді могло б зашкодити зусиллям Москви у війні з Україною. Але тепер окупанти виробляють власні версії іранських дронів Shahed.
Тепер важливіше зрозуміти, як усе це вписується у світогляд і пріоритети Путіна. Знищення української держави стоїть у нього на набагато вищому місці, ніж будь-які інші зовнішньополітичні цілі – зокрема на Близькому Сході. З цієї точки зору, удар США та Ізраїлю по Ірану зіграв Росії на руку, йдеться в матеріалі.
У широкому сенсі, спалах нової війни на Близькому Сході відвернув увагу, ресурси і політичну енергію від України, залишивши Путіну більше свободи дій. “Навіть на нещодавньому саміті НАТО основний результат – зобов’язання збільшити оборонні витрати (до рівнів, виправданих лише російською загрозою) – було відсунуто на другий план. Ніхто не хотів дратувати [президента США] Дональда Трампа під час його “тріумфального туру”, – пише експерт.
У підсумку, за його словами, Ізраїль зміг відбити іранські ракетні атаки, тільки витрачаючи значну частину своїх запасів систем ППО, а також за рахунок допомоги США, які використовували корабельні комплекси. США змогли підключитися до відбиття атаки лише після того, як переконалися, що у них достатньо батарей Patriot для захисту своїх баз у регіоні.
“Загроза на деякий час спала, але в Пентагоні зобов’язані виходити з того, що війна може відновитися – а отже, знадобиться ще більше ППО, і це означає менше допомоги для України”, – зазначив оглядач. Трамп, зі свого боку, на прохання президента України Володимира Зеленського про нові батареї Patriot, пообіцяв “подивитися, що можна зробити” і додав, що “ці Patriots складно дістати, тому що вони потрібні і нам. Ми постачали їх Ізраїлю”.
Саме це і важливо для Путіна, вважає Чемпіон. Адже саме ця війна визначить його історичну спадщину, яку він бачить у контексті багатовікового будівництва Російської імперії. Для Путіна саме існування України – це виклик, а повернення її ресурсів – людських, економічних і військових – у “материнську Росію” є необхідною умовою для збереження Москви на вершині багатополярного світового порядку, який він протиставляє західному пануванню.ad
Саме через це його так розлютив намір України підписати торговельну угоду з ЄС у 2013 році.
“Щойно в України закінчаться перехоплювачі ППО, російська авіація – як і раніше, небезпечна за своїми масштабами і можливостями – вперше зможе встановити повітряну перевагу над усією країною. Безкарність, з якою ізраїльські літаки діяли над Іраном, – це своєчасне нагадування про те, що чекає на Україну: катастрофічний обвал оборони, коли війська будуть змушені здаватися під килимовими бомбардуваннями”, – розповідає експерт у матеріалі.
За словами Чемпіона, Трамп має хоча б для себе визнати, що Путін його переграв. Кремлівський диктатор використав розпач американського лідера, який прагне “перемир’я”, в інтересах Росії – саме в момент, коли в самого Путіна наростають проблеми, зокрема й фінансова криза, яка насувається.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook