Українські військовослужбовці вибралися з-під завалів зруйнованого будинку в селі П’ятихатки на півдні України. Один із них підняв руки, сигналізуючи про здачу, і всі четверо лягли обличчям до землі на весняну траву — під прицілом російських автоматів.
Читайте також: Мобілізація чоловіків 50+: у чому особливість і чи відправляють таких військових на передову
Цю сцену зафіксували два дрони — український і російський. Associated Press отримала обидва відеозаписи, які демонструють протилежні версії подальших подій.
На відео з українського безпілотника, переданому європейськими військовими чиновниками, видно, як озброєні російські солдати стріляють у спини чотирьох українських бійців. Один із пострілів був настільки потужним, що внаслідок удару одному з полонених відірвало голову.
“Серед усіх задокументованих страт із кінця 2023 року, це — один із найжорстокіших випадків”, — зазначив Ролло Коллінз із Центру інформаційної стійкості (CIR), лондонської організації, що спеціалізується на візуальних розслідуваннях. За його словами, це не бойове вбивство, а незаконна страта.
Інше відео, зняте російським дроном і поширене у прокремлівських соцмережах, обривається в момент, коли українці лежать на землі живими. Один із російських воєнкорів написав: “В результаті дій наших хлопців противник вирішив не бути вбитим і здався”.
Таким чином, два відеозаписи подають абсолютно різні версії: на одному полонені виживають, на іншому — гинуть.
Цей інцидент викликає занепокоєння на тлі зростання кількості задокументованих потенційних воєнних злочинів. У багатьох українців посилюються побоювання, що зміна позиції адміністрації президента Дональда Трампа щодо війни може ускладнити встановлення історичної правди про російське вторгнення у 2022 році, а також підважити зусилля з притягнення винних до відповідальності.
Інцидент у П’ятихатках, за словами європейських офіційних осіб, стався 13 березня — того самого дня, коли делегація США прибула до Росії на переговори з Володимиром Путіним щодо припинення вогню.
Президент Трамп заявив, що потенційна мирна угода може передбачати поступки з боку України, включно з передачею частини територій. Його адміністрація вже припинила підтримку України, включаючи допомогу у розслідуванні воєнних злочинів, та розпочала відновлення контактів з Кремлем — попри те, що багато українських прокурорів та жертв хочуть бачити Путіна перед судом.
“Якою б не була форма мирної угоди, Україна не готова пробачити все, що було скоєно на нашій землі”, — наголосив в інтерв’ю AP Юрій Білоусов, очільник управління з військових злочинів Генеральної прокуратури України. “У якій формі буде реалізовано відповідальність — ще невідомо”.
Системна практика страт полонених — чи виняток?
Кремль заперечує, що має політику знищення полонених. Але, за даними українських прокурорів, правозахисних організацій та аналітиків відкритих джерел, те, що сталося в П’ятихатках, не є поодиноким випадком.
За інформацією української Генпрокуратури, щонайменше 245 українських військовополонених було вбито російськими військовими з початку повномасштабного вторгнення. Правоохоронці вважають, що такі дії — частина навмисної стратегії, підтриманої на найвищому державному рівні в Росії.
“Це не ініціатива окремих командирів”, — заявив Білоусов. — “Це політика, яку підтримує вище керівництво Російської Федерації”.
У відповідь на запит AP щодо поводження Росії з полоненими українськими військовими, речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва дотримується міжнародного гуманітарного права та не підтримує страт полонених.
“Це не державна політика Росії”, — сказав Пєсков і повторив офіційну версію Кремля про те, що звірства, скоєні в Бучі, були інсценовані.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook