Члени родини військового ЗСУ, який загинув під час війни, мають право на одноразову грошову допомогу у 15 млн грн. Юристи пояснили, чи можуть претендувати на виплату цивільна дружина та інші родичі.
Про це розповів юрист Дмитро Йовдій у колонці “Економічної правди”.
Одноразова виплата членам родини загиблого прописана в урядовій постанові №168 від 28 лютого 2022 року.
Рішення про виплати ухвалює комісія при Міністерстві оборони з 2014 року. За 30 днів вона має винести вердикт. Серед найбільш поширених підстав для відмови – заявник не є членом сім’ї загиблого. Комісія Міноборони посилається на закон “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, де вказано, що на допомогу можуть претендувати: батьки загиблого, особи, які були на утриманні, члени родини.
Читайте також: “Братньому” народу помагати більше не хочуть: на Луганщині бунт мобілізованих
Часто у Міноборони вирішують, що члени сім’ї – це чоловік (дружина) загиблого, неповнолітні діти. Решта заявників отримують відмови.
Юрист розповідає, що інколи родини не бувають класичними: військовий міг бути не розписаний із людиною, з якою проживав, у них могли бути діти; жив із бабусею, дідусем чи братом. Саме в таких випадках людям доводиться виборювати законну виплату у владних кабінетах та судових інстанціях.
Варто знати, що стаття 3 Сімейного кодексу говорить про те, що членами сім’ї є особи, які спільно живуть, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки (брат, сестра, бабуся, дідусь, будь-який інший родич або особа, не пов’язана родинними зв’язками). Конституційний Суд своїм рішенням №5-рп/99 від 3 червня 1999 року теж підтвердив це. Верховний Суд дотримується позиції, що першочерговий критерій належності особи до члена сім’ї є факт спільного проживання, спільного побуту, а кровні зв’язки – вторинний.
Довести спільне проживання можна такими фактами:
паспорт, де вказана реєстрація місця проживання за відповідною адресою;
довідка ЦНАП, де будуть зазначені зареєстровані особи у квартирі/будинку;
довідка (акт) від ОСББ, керівної компанії, яка обслуговує будинок, місцевої влади про те, що громадяни жили разом та мали спільний побут;
квитанції про сплату комунпослуг, купівлю предметів, продуктів харчування;
свідчення людей про факт спільного проживання.
“Якщо член сім’ї не був офіційно зареєстрований за однією адресою із загиблим, факт спільного проживання можна підтвердити рішенням суду в порядку окремого судового провадження, на підставі якого в подальшому можна звертатися до Міноборони із заявою про призначення допомоги”, – зауважив Дмитро Йовдій.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook