Іспанські археологи, які досліджують затоку, що розкинулася між південним портом Альхесірас та Гібралтарською скелею, задокументували уламки понад 30 кораблів, які зазнали аварії поблизу Геркулесових стовпів у період від V століття до н. е. до Другої світової війни. Про це пише The Guardian.
Читайте також: “Адреналіновий туризм”: в Італії можна відвідати моторошний острів Чума
“Протягом тисячоліть затока, що розташована на північному кінці Гібралтарської протоки, яка відокремлює Європу від Африки, поглинула все: від фінікійських і римських суден до британських, іспанських, венеціанських і голландських кораблів, а також кілька літаків”, – зазначили у матеріалі.
У затоці було виявлено 151 археологічне місце, серед яких 134 затонулих кораблів. Станом на сьогодні вчені та їхні колеги з Університету Гранади опрацювали 34 з цих затонулих кораблів.
Найстарішим є корабель пунічної епохи, який датується V століттям до н. е., а серед інших знахідок – 23 римські кораблі, два кораблі пізньоримської епохи, чотири середньовічні кораблі та 24 судна ранньомодерного періоду.
“Ці затонулі об’єкти – серед яких спритний і грізний іспанський канонерський човен XVIII століття, а також двигун і гвинт літака 1930-х років – розповідають історію війни, торгівлі, досліджень та заселення в одному з найважливіших у стратегічному плані водних шляхів світу та навколо нього”, – додають у виданні.
Як розповів професор археології Кадіського університету, який очолював дослідження під назвою “Проєкт Геракл”, Серезо Андрео, ця територія здавна була водним перехрестям.
Читайте також: Гастрономічний туризм: які країни варто відвідати
“Це одне з тих вузьких місць, через яке кораблі завжди мусили проходити, чи то на комерційних морських шляхах, чи то під час подорожей з метою відкриття нових земель, чи то внаслідок збройних конфліктів. У Середземномор’ї справді мало місць, де б спостерігалася така концентрація та така значна різноманітність археологічних пам’яток, особливо з точки зору різних культур чи різних народів. У нас є голландські, венеціанські, іспанські та, звісно, англійські кораблі – кораблі практично всіх національностей – адже всі вони пропливали через цю протоку, чи то прямуючи до Атлантики з торговими цілями, чи то входячи до Середземного моря з Північної Європи або інших регіонів”, – підкреслив він.
За його словами, вчені були дуже раді тому, що їм вдалося задокументувати три середньовічні судна, які можуть пояснити мореплавство в пізній період ісламського панування на півдні Іспанії.
Хоча дослідники натрапили на великі кораблі 16-го та 17-го століть, однією з найцікавіших знахідок став уламок “Пуенте-Майорга IV” – невеликого канонерського човна кінця 18-го століття, що використовувався для швидких і таємних атак на британські лінійні кораблі поблизу Гібралтару. Такі бойові судна часто маскувалися під рибальські човни, а потім скидали сітки та стріляли з носових гармат по ворогах.
Попри те, що такі човни часто згадуються в сучасних звітах, археологи їх майже не досліджували.
Серезо був у захваті, коли під час розкопок натрапив на один з менш очевидних скарбів “Пуенте-Майорга IV”. Спершу він думав, що знайшов дивовижно збережену книгу, однак вона виявилася деревʼяною скринькою у формі книги та була порожня всередині.
“Спочатку ми думали, що її можна було використовувати для приховування документів, і припускали, що це може бути пов’язано зі шпигунством. Чи, можливо, офіцер, який носив її з собою, визначав координати ворожої корабельної позиції?” – запитав дослідник.
Однак після ретельного дослідження виявилося, що в скриньці лежала пара деревʼяних гребінців, що розвіює такі припущення.
“Хоча люди іноді уявляють, що побачать затонулий корабель із скарбами, як “Унікорн” у Тінтіні, ці місця, як правило, не настільки добре збереглися. Їхній стан іноді може трохи розчаровувати, але важливо, щоб люди знали, що там відбувається. А демонстрація цього створює попит на захист цих місць. Води затоки являють собою унікальний мікрокосм, що відображає тисячолітній морський та культурний розвиток”, – сказав Серезо.
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook