25 березня християни відзначають одне з дванадесятих свят церковного календаря – Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Читайте також: Свято Стрітення Господнього: традиції, прикмети, заборони
Воно припадає на піст, однак завжди відзначається з особливими урочистостями і вважається наступним за значущістю після Різдва Христового та Пасхи.
Християни вшановують біблійну подію, описану у Євангелії від Луки. У цей день за Писанням архангел Гавриїл явився Марії з радісною звісткою, що вона народить Спасителя.
У Східній церкві Благовіщення почали відзначати наприкінці IV або на початку V століття. Спершу це свято вважалося Господнім і мало інші назви – «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «День Привітання».
Сучасна назва свята Благовіщення Пресвятої Богородиці (грецьке Ευαγγελισμος – «блага звістка» або латинське Annuntiatio – «сповіщення») з’явилася у церковному лексиконі трохи пізніше, через 600-700 років після Різдва Христового. Тепер свято відносять до Богородичних.
У цей день у православних християн за уставом дозволено їсти рибу.
Благовіщення має один день передсвята та один день післясвята, в який відзначається Собор архангела Гавриїла.
Благовіщення у народній обрядовості
Зі святом Благовіщення Богородиці Діви здавна було пов’язано багато повір’їв та традицій. Вважалося, що у цей день не можна працювати, бо “Бог саме благословляє усі рослини“.
Старі люди кажуть, що на Благовіщення навіть птиця гнізда собі не в’є. Єдина пташка, яка працює – це горобець, бо він “бусурманин серед пташок“. Про зозулю кажуть, що вона тому підкидає свої яйця у чужі гнізда, що “колись вила своє гніздо на свято, і Бог відібрав їй пам’ять“.
Якщо домашня худоба в цей день давала приплід, його одразу пускали на м’ясо – селяни вірили, що добра з таких телят чи поросят не буде.
На Благовіщення молодь робила “зачинок” Великодніх хороводів – дівчата виходили на леваду та співали перші веснянки. Загалом, веснянки виконувалися від Благовіщення і аж до Провідної неділі після Великодня.
Ще один звичай, пов’язаний зі святом – топтати ряст. Люди йшли до річки, шукали кущики рясту (або сон-трави, якщо рясту не знаходили) та топталися по ньому босими ногами, примовляючи: “Дай, Боже, діждати і на ту весну ряст топтати“.
Ця традиція вже майже забута, але збереглася у приказках, як от “йому вже рясту не топтати” чи “він вже відтоптав свій ряст” (кажуть про безнадійно хворих людей).
Читайте також: Яке сьогодні, 13 липня, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити
На Благовіщення також зазвичай проводили обряд “Вдовиний плуг”. Село збиралося на віче, де вирішували, хто і коли буде обробляти поле вдів та сиріт. Перші роботи на нивах зазвичай в селі проводилися саме в тих дворах, де не було господаря. Починати обробляти своє поле, доки не оброблені поля вдів та сиріт, вважалося неприйнятним.
Прикмети на Благовіщення
Ось які повір’я записав народознавець Василь Скуратівський:
Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.
Гарна погода – гарний врожай.
Якщо на Благовіщення лежить сніг – літо неврожайне буде.
Благовіщення без ластівок – холодна весна.
На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито і гриби, коли сніг – то огірки.
Коли досвіт на Благовіщення без вітру й тепла – буде гарний врожай.
На Благовіщення не можна:
братися за будь-яку роботу
позичати вогонь
працювати в землі
брати яєць з кубел домашньої птиці (люди вірили, що тоді будуть народжуватися двоголові курчата).
Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook