25 березня свято Благовіщення Пресвятої Богородиці: історія, традиції, прикмети

25 березня християни відзначають одне з дванадесятих свят церковного календаря – Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Читайте також: Свято Стрітення Господнього: традиції, прикмети, заборони

Воно припадає на піст, однак завжди відзначається з особливими урочистостями і вважається наступним за значущістю після Різдва Христового та Пасхи.

Християни вшановують біблійну подію, описану у Євангелії від Луки. У цей день за Писанням архангел Гавриїл явився Марії з радісною звісткою, що вона народить Спасителя.

У Східній церкві Благовіщення почали відзначати наприкінці IV або на початку V століття. Спершу це свято вважалося Господнім і мало інші назви – «Христове Зачаття», «Благовіщення про Христа», «Початок Відкуплення», «День Привітання».

Сучасна назва свята Благовіщення Пресвятої Богородиці (грецьке Ευαγγελισμος – «блага звістка» або латинське Annuntiatio – «сповіщення») з’явилася у церковному лексиконі трохи пізніше, через 600-700 років після Різдва Христового. Тепер свято відносять до Богородичних.

У цей день у православних християн за уставом дозволено їсти рибу.

Благовіщення має один день передсвята та один день післясвята, в який відзначається Собор архангела Гавриїла.

Благовіщення у народній обрядовості

Зі святом Благовіщення Богородиці Діви здавна було пов’язано багато повір’їв та традицій. Вважалося, що у цей день не можна працювати, бо “Бог саме благословляє усі рослини“.

Старі люди кажуть, що на Благовіщення навіть птиця гнізда собі не в’є. Єдина пташка, яка працює – це горобець, бо він “бусурманин серед пташок“. Про зозулю кажуть, що вона тому підкидає свої яйця у чужі гнізда, що “колись вила своє гніздо на свято, і Бог відібрав їй пам’ять“.

Якщо домашня худоба в цей день давала приплід, його одразу пускали на м’ясо – селяни вірили, що добра з таких телят чи поросят не буде.

На Благовіщення молодь робила “зачинок” Великодніх хороводів – дівчата виходили на леваду та співали перші веснянки. Загалом, веснянки виконувалися від Благовіщення і аж до Провідної неділі після Великодня.

Ще один звичай, пов’язаний зі святом – топтати ряст. Люди йшли до річки, шукали кущики рясту (або сон-трави, якщо рясту не знаходили) та топталися по ньому босими ногами, примовляючи: “Дай, Боже, діждати і на ту весну ряст топтати“.

Ця традиція вже майже забута, але збереглася у приказках, як от “йому вже рясту не топтати” чи “він вже відтоптав свій ряст” (кажуть про безнадійно хворих людей).

Читайте також: Яке сьогодні, 13 липня, свято – все про цей день, яке церковне свято, що не можна робити

На Благовіщення також зазвичай проводили обряд “Вдовиний плуг”. Село збиралося на віче, де вирішували, хто і коли буде обробляти поле вдів та сиріт. Перші роботи на нивах зазвичай в селі проводилися саме в тих дворах, де не було господаря. Починати обробляти своє поле, доки не оброблені поля вдів та сиріт, вважалося неприйнятним.

Прикмети на Благовіщення

Ось які повір’я записав народознавець Василь Скуратівський:

Яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Гарна погода – гарний врожай.

Якщо на Благовіщення лежить сніг – літо неврожайне буде.

Благовіщення без ластівок – холодна весна.

На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.

Коли на Благовіщення дощ, то вродиться жито і гриби, коли сніг – то огірки.

Коли досвіт на Благовіщення без вітру й тепла – буде гарний врожай.

На Благовіщення не можна:

братися за будь-яку роботу

позичати вогонь

працювати в землі

брати яєць з кубел домашньої птиці (люди вірили, що тоді будуть народжуватися двоголові курчата).

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook