Атака на москву: що не так з російською ППО

Масована атака українських безпілотників на Москву 18 червня знову привернула увагу до стану російської протиповітряної оборони. Попри заяви Кремля про ефективну роботу ППО, експерти вказують на низку проблем, які дедалі частіше дозволяють українським дронам досягати важливих цілей на території Росії, пише DW.

Читайте також: Контрозвідка СБУ викрила таємний документ росії щодо інциденту з автобусом в Брянську

Зокрема, під час атаки було уражено великий нафтопереробний завод, який забезпечує близько 40% потреб Московського регіону в паливі. Також повідомлялося про тимчасове припинення роботи одного з найбільших російських аеропортів.

Російський військовий аналітик та засновник групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв закликає не поспішати з висновками про повний провал російської протиповітряної оборони.

“Таке враження складається у неспеціалістів, які бачать, як ракета пролітає повз безпілотник, не влучивши в нього”, – пояснив він.

За словами експерта, російським силам ППО вдалося перехопити понад 90% безпілотників, які атакували Москву. Водночас навіть кілька дронів, що прорвалися крізь оборону, змогли завдати помітної шкоди.

На думку Левієва, головною проблемою стає не якість засобів ППО, а масштаби атак:

“Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити”.

Читайте також: Швеція доєднується до PURL і вкладає 108 млн USD

Український авіаційний експерт і колишній офіцер Повітряних сил Анатолій Храпчинський вважає, що успіхи українських дронів пояснюються не лише кількістю, а й технологічним прогресом.

За його словами, російські комплекси, зокрема “Панцир-С1”, створювалися насамперед для боротьби з крилатими ракетами та великими повітряними цілями.

“Вони були відкалібровані проти металевих цілей з високим рівнем відбиття радіолокаційного поля, але сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів, таких як пластик або фанера”, – пояснив експерт.

Через це частина безпілотників стає значно менш помітною для радарів.

Крім того, за словами Храпчинського, українські далекобійні дрони навчилися прокладати складні маршрути польоту та обходити райони можливого перехоплення.

Ще одним фактором експерти називають передислокацію російських систем ППО на окуповані території України. За словами Храпчинського, раніше оборона Москви була багаторівневою та складалася з кількох ешелонів захисту.

“Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони, і тепер вона являє собою скоріше клаптикову конструкцію”, – зазначив він.

Читайте також: 1,5 млн військових: у НАТО підрахували втрати росії

Додатковою проблемою може бути дефіцит далекобійних зенітних комплексів С-300. За інформацією американських ЗМІ з посиланням на українські джерела, Росія стикається зі складнощами у відновленні запасів таких систем через санкції та нестачу комплектуючих.

Храпчинський також пов’язує це з активним використанням ракет С-300 для ударів по українських містах:

“Росія потрапила в пастку тієї самої “математики війни”, яку вона колись намагалася нав’язати”.

Експерти звертають увагу й на географічний фактор. За словами Левієва, створити суцільний захисний купол над усією територією Росії практично неможливо через її величезні розміри.

Окремою проблемою для ППО є сама Москва. Щільна міська забудова та велика кількість висотних будівель створюють додаткові труднощі для виявлення малорозмірних цілей.

“Чим щільніша забудова, особливо багатоповерхівки, тим легше дронам сховатися від радарів за будівлями”, – пояснив Левієв.

Кремль намагається применшити значення атаки

Після удару по Москві російська влада заявила, що система протиповітряної оборони спрацювала ефективно. Речник Кремля Дмитро Пєсков наголосив, що удари по Україні триватимуть і надалі.

Читайте також: “Цілком справедлива відповідь”, – президент прокоментував атаку дронів по москві

Водночас Левієв вважає, що атаки українських дронів мають не лише військовий, а й політичний ефект. Він каже:

“У військовому плані удари безпілотників мало що змінили. Це радше політичні удари, спосіб вплинути на громадську думку”.

На його думку, особливого значення такі атаки набувають напередодні виборів до Державної думи Росії, які мають відбутися у вересні.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook