Чому Тернопіль бере гроші за освіту немісцевих дітей?

25.01.2019, 16:14
8994

Рух ЧЕСНО публікує серію інтерв’ю з міськими головами та членами їхніх команд у межах національної кампанії #ЧЕСНОзвіт.

Читайте також: На Тернопільщині та Хмельниччині встановили рекорд України

Перше інтерв’ю із Сергієм Надалом – мером Тернополя від ВО “Свобода”.

Тернопіль один з перших ввів платню для дітей з прилеглих населених пунктів. За освіту однієї дитини щомісяця платять понад 1200 гривень з місцевих бюджетів. Є громади, які готові платити кошти. А є ті, які протестують.

Якщо місцеві бюджети не компенсують Тернополю вартість навчання – це мають робити батьки.

Освіта – не єдине проблемне питання. Напередодні у місті відбувся своєрідний “транспортний майдан” – кілька тисяч тернополян протестували на центральній площі проти підняття тарифів. Питаємо, як буде вирішене питання з перевізниками і яких змін очікувати в комунальному транспорті.

Питаємо, за що ж прем’єр міністр критикував тернопільську владу. Чи буде Надал балотуватися в нардепи і чи спробує ще раз позмагатися за крісло мера.

— У Тернополі нещодавно відбулися масові протести проти підвищення вартості проїзду в громадському транспорті. У багатьох містах транспорт дотують для того, аби місто добре розвивалося й людям було комфортно пересуватись. У Тернополі інакше?

— У Тернополі так само. Існував тариф 3 грн на тролейбус, 4 грн на автобус. Його підвищили до 5 грн і 6 грн відповідно. Це для всіх власників “Картки тернополянина”. Чому так? Тому що громадський транспорт щороку дотується з міського бюджету в межах 50 млн грн. На компенсацію проїзду пільговиків приватним перевізникам цьогоріч переказали майже 10 млн грн, також майже 40 млн грн збитків відшкодували “Тернопільелектротранс”, бо підприємство працює за тарифом, меншим за собівартість. Так, коли в нас був тариф 3 грн на тролейбус, фактична собівартість становила 5,5 грн.

— Про громадські слухання місцеві ЗМІ писали, що їх організували так, що туди могли потрапити тільки бюджетники.

— Це коментар якоїсь людини, яка те написала. Я заперечую це твердження тому, що на слуханнях були присутні всі охочі.

— Як минуло обговорення? Чи був спротив громади щодо тарифів?

— Щиро кажучи, я не був на обговоренні. Це питання курирував начальник Управління транспорту. Були й такі думки, різні були думки. Тобто не всі одноголосно казали, що має бути отакий тариф. Були ті, хто виступав проти. Дехто пропонував зменшити ціну, забравши пільговика. Але Тернопіль сьогодні – напевно, єдиний обласний центр в Україні, який возить усіх пільговиків безкоштовно в усьому громадському транспорті.

— А які тарифи пропонували громаді?

— Ми здійснили розрахунки, вийшли на собівартість проїзду в тролейбусі 5 грн, в автобусі – 6 грн. Такий розмір вирішили зробити базою для оплати проїзду тих, хто має “Картку тернополянина”. А для тих, хто сплачує банківською карткою або одноразовим проїзним квитком, мав бути тариф 6 грн у тролейбусі, 7 грн в автобусі, тобто на 1 грн дорожче. Максимально можливу ціну – 8 грн готівкою за проїзд у тролейбусі й 9 грн в автобусі – поставили з єдиною метою – аби забрати готівку від перевізника. І коли ми ухвалювали це рішення, просили через пресу: люди, будь ласка, купіть “Картку тернополянина”, відмовтесь від готівки. Але почався спротив людей, акції невдоволених. Ми дослухалися до думки громади, пішли назустріч і скасували рішення про підвищення вартості проїзду.

— Щоб поліпшити якість перевезень у Тернополі, ви планували створити муніципальну транспортну компанію. Наразі її не створено, транспорт досі не закуплено. Як розв’язуватимете це питання?

— Для функціонування єдиної муніципальної транспортної компанії досить використовувати КП “Тернопільелектротранс”. Нова компанія не матиме позитивної історії діяльності, не матиме основних засобів для того, щоб отримувати кредити чи здійснювати господарські операції. Щодо придбання транспорту, то цього року ми купили перший автобус, який цілком відповідає вимогам Євро-5: з кондиціонером, з низькою підлогою, з місцями для людей з інвалідністю.

Решту грошей, передбачених для закупівлі комунального транспорту, ми зняли, тому що нам 60 млн недодала держава на зарплату вчителям і медикам. На 3 автобуси кошти залишились, і зараз їх купуватимемо. Керівника “Тернопільелектротранс” відряджаємо до Європи, аби він глянув, у якому стані ті автобуси. Якщо в нормальному, забиратимемо їх до Тернополя.

Ми мали надію на співпрацю з “Укргазбанком”, і я дуже активно до цього долучився. Вони пропонували допомогу в закупівлі 40 автобусів, проте, зрештою, висунули надзвичайно невигідні умови: 20% річних за кредитом, плюс усе майно в заставу. Зараз ми шукаємо пропозиції від інших фінансових компаній, які, можливо, зможуть надати нам кредитування під менший відсоток і прийнятніші умови.

— Чи є місце приватним перевізникам-маршрутникам у єдиній транспортній системі?

— Ми плануємо зробити єдину муніципальну транспортну компанію, тобто тільки комунальний транспорт. Але в нас є чинне антимонопольне законодавство. Тому я ще мушу дізнатися позицію Антимонопольного комітету України. Бо в попередні рази, коли ми проводили конкурс на транспортні маршрути, якщо один з переможців одержував більш ніж 75% маршрутів, то АМКУ скасовував такі результати конкурсу.

— Мер Хмельницького скаржився на брак водіїв, попри те, що їм пропонують гідну оплату праці. Яка ситуація в Тернополі?

— Водії сьогодні хочуть зарплату щонайменше 500-800 доларів. У нас у тролейбусному депо налічується 55 одиниць електротранспорту, тобто має бути 110 водіїв. А є 80. Офіційна заробітна плата водія тролейбуса – 15-20 тис. грн. У нас працюють навіть водії з інших міст Західної України, проте однаково не вистачає працівників.

— Вас нагородили за найкращу транспортну систему. Поясніть, у чому полягають ваші здобутки?

— По-перше, у всьому громадському транспорті, незалежно від форми власності, ми запровадили систему електронної оплати за проїзд, відтак будь-хто може розрахуватися або банківською карткою, або “Карткою тернополянина”. Відколи працює ця система, ми щодня бачимо, де скільки перевезено пільговиків, і завдяки цьому з’явилася можливість возити всіх пільговиків у всьому громадському транспорті міста безкоштовно й без обмежень. Також ця система дає нам змогу контролювати пасажиропотік.

По-друге, намагаємося повністю забрати готівку від водіїв. Після впровадження системи електронної оплати за проїзд водії спершу палили та нищили валідатори (пристрої для електронної сплати за проїзд – ред.), щоб і далі отримувати готівку. Ми примусили їх платити заставну вартість за валідатори – припинили нищити. Вони привчилися працювати в нових умовах, але так і не звикли видавати квитки.

— Нещодавно Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час візиту до Тернополя розкритикував вас за недостатнє наповнення бюджету. Він, зокрема, зазначав, що у вас ставка на нерухоме майно – 1%, коли в сусідніх областях – 1,5%. Що плата за землю у вас десь на 15% нижча, ніж у Хмельницькому. Також казав про продаж земельних ділянок без аукціонів – 4,3 га. Можете це прокоментувати?

— Почну з останнього питання. Без аукціонів продавати землю в принципі неможливо. Це земля, не продана без аукціону, а викуплена як така, що перебувала в оренді під об’єктом нерухомості.

Що стосується податків, то, на мою думку, ті податки, які є зараз у Тернополі, є оптимальними. Можна було зробити менші, а можна – й більші. Ці податки ми затверджували після численних зустрічей із підприємцями. І це в принципі узгоджена ставка податку. Я особисто вважаю, що сьогодні, коли у країні не найкраща економічна ситуація, “нагинати” підприємців на вищий розмір податків буде неправильним.

— У доповіді Гройсмана також містилися скарги на те, що ведеться житлове будівництво, але не споруджуються об’єкти інфраструктури. Чи будують у Тернополі нові дитсадки, школи?

— Нових шкіл ми не будували тому, що й існуючі в нас незаповнені. Є лише дві центральні школи, які переповнені. Щодо дитячих садків, то ми повернули у комунальну власність ті садки, що за попередніх мерів були передані в оренду або продані. Два такі дитсадки ми відновили.

Там, де відбувається забудова в межах кварталу, обов’язково передбачене будівництво шкіл і садочків. Але там, де забудовник зводить один будинок, ми не можемо це вимагати. Нові мікрорайони будуються в напрямку Підволочиського шосе, на вул. Микулинецькій, у Кутківцях, Пронятині – там усюди запроектовано школи та дитсадки.

— А черг до садочків у вас немає?

— У нас зараз, щойно народжують, уже намагаються віддати дітей у садок. До дитсадків є черга в межах 300 малюків. Але це дітки до 3 років. Тобто до 3-річного віку держава гарантує мамі, що вона має право перебувати в декреті й цей декрет оплачується. Відповідно, уже від 3 років ми зобов’язані забезпечити всіх, і ми всіх забезпечуємо. Щороку відкриваємо нові ясельні групи.

— Я вперше зіткнулась зі сплатою за навчання дітей батьками, які не є членами цієї громади. На яких умовах це відбувається?

— Ми живемо в умовах децентралізації. Основна мета створення громад – вони мають бути самостійними, незалежними. Чому я повинен за кошти платників податків міста утримувати навколишні села й інші території? Тому ми запропонували, щоб платили не люди, а заплатити за них мала районна рада, районна адміністрація або об’єднана громада. Байковецька, Великогаївська та Залозецька об’єднані громади платять за своїх дітей. Тернопільська районна рада також заплатила. Щоправда, менше, ніж обіцяла, але заплатила. Решті об’єднаних громад або населених пунктів ми надіслали списки з пропозицією відшкодувати оплату за своїх дітей. Щодо тих дітей, за кого не компенсували органи місцевого самоврядування, ми пропонуємо, аби батьки заплатили ці гроші.

— Щодо палетних котелень: димлять, палять, люди протестують. Чому ухвалили таке рішення, якщо торф – це не “зелений тариф”? Чи це дає місту змогу заощаджувати?

— Почнемо з того, хто протестує. Протестують окремі особи, які хочуть здобути собі політичні девіденти. Чому торф? По-перше, це не сам торф, а продукт його переробки. Підприємці вклали серйозні кошти, побудували завод, забезпечили 50 працівників робочими місцями. Торф – це місцева природна сировина, наявна в необмеженій кількості на території всієї області. У нас є котельні і на торфі, і на деревині. По-друге, у нас виходить економія для бюджету в межах 30 млн грн за опалювальний сезон. По-третє, котельні відповідають усім вимогам. От чому це робиться.

— А як ці котельні впливають на екологічну ситуацію в місті? Чи псують вони повітря в місті?

— Є висновки всіх екологічних служб про те, що котельні відповідають усім нормам. Працюють тільки ті котельні, що мають висновки екологів. Я також дав доручення, аби біля кожної котельні поставили в режимі онлайн покази викидів у навколишнє середовище. Окрім того, у нас є результати опитування тернополян. Для більшості мешканців це не є проблемою.

— Ви звітуєте досить часто: у “Березілі”, на радіо, в ефірі суспільного мовника. Чи задоволені тернополяни? Можливо, потребують іншого формату?

— Щотижня відбувається звітування у прямому ефірі на радіо. Люди можуть додзвонитись і поставити будь-які запитання на ту тему, яка обговорюється. Такі звернення громадян одразу перетворюються на доручення міського голови. Навіть бувають такі дрібні проблемки, які, можливо, мера й не дуже стосуються, але людям це подобається й вони бачать, що є реакція. Так само звітую й на телебаченні – раз на місяць-два, за потреби. А в “Березілі” річний звіт – традиційно раз на рік. Цього року плануємо такий звіт 1 грудня. Там уже не тільки я сам звітую, а вся команда міської ради розповідає про те, що зроблено за рік, які плани на майбутнє.

— Будете цього року звітувати у прямому ефірі на “Суспільному”?

— Буду. Планую взяти участь у такому звітуванні на їхнє запрошення. Звіт буде 21 грудня.

— Що, на вашу думку, є найуспішнішим з-поміж зробленого вами для міста майже за три роки каденції?

— Гадаю, найбільшим успіхом є те, що ми налагодили діалог між владою та громадою. Більшість із того, що робиться в місті, ґрунтується на пропозиціях мешканців. Добре те, що в нас нарешті з’явився офіційний сміттєвий полігон у селі Малашівці, якого 20 років Тернопіль не мав. Звісно, пишаюся тим, що вдалося забезпечити безкоштовний проїзд усіх пільговиків у громадському транспорті, а не по 3-5 осіб в автобусі, як було раніше.

— Що із запланованого не вдалося?

— Ми, наприклад, не встигли закінчити роботи, пов’язані з ІТП. Це індивідуальні теплові пункти, які мали облаштувати в кожному будинку для цілодобового подавання гарячої води та теплоносія. Ці роботи триватимуть ще впродовж 2019 року.

— Які ваші три пріоритети на 2019 рік?

— Транспортна компанія – раз. І все, що з нею пов’язане: закупівля нового транспорту для Тернополя, нова транспортна мережа. Друге – роботи за ІТП, щоб тернополяни мали постійно гарячу воду. Третє – спільно з водоканалом і Світовим банком ми розпочали великий проект з реконструкції мереж водопостачання та будівництва нової станцій знезалізнення води. У Тернополі вода, яку ми видобуваємо, містить багато металів, тому вона потребує покращення якості. Плануємо втілити це протягом наступних трьох років.

— Чи будете наступного року балотуватися в нардепи?

— Ні.

— А на ще одну каденцію мера плануєте піти?

— Про це варто говорити після завершення цієї каденції.

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування

    WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com