Команда Зе! пояснила внесення змін до виборчого законодавства

Команда нового президента України Володимира Зеленського пояснила українцям, що собою являють усі зміни, внесені до виборчого законодавства.

Читайте також: Зеленський офіційно розпустив Верховну Раду і призначив дату виборів

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку зі зміною виборчої системи для виборів народних депутатів України”

Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Практичне застосування змішаної (так званої “паралельної”) виборчої системи на виборах народних депутатів України протягом 1998 – 2002 та 2012 – 2014 років переконливо засвідчило, що мажоритарний компонент цієї системи є особливо вразливим. Саме на виборах в одномандатних виборчих округах поширеними є прямий та непрямий підкуп виборців, зловживання адміністративним ресурсом, спроби спотворення результатів народного волевиявлення. Переконливим свідченням цього є досвід виборів за “паралельною” виборчою системою 2012 року, коли Центральна виборча комісія внаслідок спотворення результатів народного волевиявлення не змогла встановити результати виборів, що призвело до призначення повторних виборів у відповідних одномандатних округах.

Як випливає зі звітів міжнародних місій зі спостереження за виборами, а також звітів національних неурядових організацій, підкуп і зловживання адміністративним ресурсом є типовими явищами для виборів за мажоритарною складовою існуючої системи, адже в загальнонаціональних масштабах спотворити результати народного волевиявлення значно складніше, порівняно з відносно невеликими одномандатними округами. Більше того, мажоритарна система відносної більшості, за якою проводяться такі вибори, дає можливість перемагати на виборах кандидатам, які користуються 10 – 20% підтримки виборців, тоді як інші виборці, голосуючи за інших кандидатів, фактично втрачають свої голоси, віддаючи їх за кандидатів, які не були обрані до складу Верховної Ради України.

Безвідповідальні політики, значна частина яких отримує депутатський мандат лише завдяки підкупу, грубим порушенням виборчого законодавства, перерозподілу бюджетних ресурсів на користь виборчих округів, фінансовій підтримці олігархів та зловживанням адміністративним ресурсом, стають джерелом політичної корупції, прагнучи відшкодувати витрачені на агітацію кошти під час роботи в парламенті. При цьому закон не перешкоджає їм змінювати від виборів до виборів округи, в яких вони балотуються, й уникати політичної відповідальності за результати власної роботи в парламенті та надалі вводити в оману виборців.

Зарубіжний досвід переконливо свідчить про те, що відмова від застосування мажоритарної системи на виборах є загальносвітовим трендом – у більшості держав Європи вибори проводяться за пропорційною виборчою системою, тоді як приклади застосування мажоритарної системи абсолютної або відносної більшості обмежується лише поодинокими країнами. Навіть у Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії та Канаді – державах, де члени парламенту традиційно обираються за мажоритарною системою протягом десятиліть або навіть століть, – тривалий час точились дискусії стосовно відмови від цієї системи та її заміни іншою виборчою системою. Не в останню чергу це зумовлено недоліками цієї системи.

Високий виборчий бар’єр, який застосовується за пропорційною складовою чинної виборчої системи і становить 5%, перешкоджає оновленню політичних еліт та появі нових облич у парламенті. Лише невелика кількість партій – як правило, тих, які вже представлені в парламенті та мають у своєму розпорядженні значні фінансові та організаційні ресурси – спроможні подолати цей бар’єр. С

вого часу запровадження 5-% виборчого бар’єру, поєднане із забороною виборчих блоків, стало предметом жорсткої критики з боку Венеціанської комісії. Суттєве якісне оновлення парламенту є можливим лише за умови зниження виборчого бар’єру. У більшості країн Європи, в яких вибори проводяться за пропорційною системою, виборчий бар’єр становить 3 – 4%. У Нідерландах він є навіть нижчим і фактично становить ціну одного місця у складі нижньої палати законодавчого органу – менше 1%, що не впливає на стабільність парламентської коаліції та уряду.

Погоджуючись із необхідністю впровадження на виборах народних депутатів України пропорційної виборчої системи з відкритими партійними списками, до переходу на яку закликали громадські активісти та експерти, а також фракції більшості у Верховній Раді України поточного скликання, варто відзначити, що дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та 60-денний строк для обрання нового складу парламенту не залишає шансів на впровадження цієї системи на позачергових виборах народних депутатів України.

Впровадження відкритих списків потребує кардинальних змін у системі адміністрування виборів, зміни форми і змісту виборчих бюлетенів, роз’яснювальної роботи серед виборців щодо особливостей системи, прийняття Центральною виборчою комісією більш ніж 60 постанов, спрямованих на впровадження зазначеної системи, належної підготовки партій та кандидатів до проведення виборів за цією системою. Саме тому застосувати пропорційну систему з відкритими списками на позачергових виборах народних депутатів України, які мають відбутися упродовж 60-денного строку з дня опублікування Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, практично неможливо. Саме тому ці вибори мають проводитись за однією з виборчих систем, які застосовувались на виборах в Україні раніше і які є зрозумілими для виборців та тих, хто безпосередньо організовуватиме швидкоплинний виборчий процес.

Такою виборчою системою є пропорційна виборча система із закритими партійними списками. Її поєднання з невисоким виборчим бар’єром дасть змогу забезпечити оновлення політичних еліт, врахувати регіональні інтереси при формуванні державної політики, появу в парламенті нових партій, підвищення відповідальності партій за власні рішення та діяльність Уряду, сформованого представленими в парламенті партіями.

Пропорційна система із закритими загальнонаціональними списками також дасть змогу структуризувати та інституціоналізувати партійну систему, що створить належний грунт для подальших змін, у тому числі й у напрямі активізації внутрішньопартійної конкуренції, яку надалі стимулюватиме пропорційна система з відкритими партійними списками. Впровадження цієї системи для наступних виборів, які проводитимуться після позачергових виборів народних депутатів України цього року, – завдання Верховної Ради України поточного скликання, яке має бути виконане до завершення строку повноважень парламенту.