Лікар назвав помилки, яких не можна допускати при захворюванні на COVID-19

19.10.2020, 13:10
86948

Уже понад півроку Україна живе в умовах карантину через новий респіраторний віруc. За цей час лікарі встигли вивчити захворювання та далеко “просунутися” вперед. Однак пацієнти, які вперше стикаються із новим коронавірусом часто не тільки не знають, як правильно реагувати, а й роблять помилки.

Читайте також: Вчені виявили вразливе місце коронавірусів

Як передає РБК-Україна, про такі та інші помилки хворих COVID-19 розповів лікар-інфекціоніст Київської лікарні №4 Євген Дубровський.

Зокрема, Дубровський Євген розповів про те, чого не потрібно робити тим, хто захворів на COVID-19:

1. Не можна панікувати. Попри банальність цього твердження, паніка — страшний і грізний пошкоджуючий фактор, який призводить до непередбачуваних наслідків. Суєта, агресія, розпач — вся палітра непотрібних емоцій виливається в непродуктивне русло і завдає шкоди пацієнту і його близьким. Лікар наголошує, що негативний вплив стресу на наш організм незаперечний, а на поточний момент, коли ще не винайдені вакцини й специфічні ліки, він є єдиним нашим захисником.

2. Не можна вживати антибіотики на ранніх термінах захворювання. Лікар ще раз уточнює, що антибактеріальні препарати борються лише з бактеріями. При цьому така “профілактика” може тільки отруїти організм. Часто після такого профілактичного прийому антибіотиків пацієнтів привозять з важкою пневмонією вже на 6-8 день розвитку хвороби. Медик підкреслює, що з вірусами потрібно боротися саме противірусними препаратами, однак специфічні ліки саме проти коронавірусу поки не було винайдено. Також лікар уточнює, що для призначення антибактеріальних препаратів є свідчення: характерні зміни в аналізах, рентгенологічна картина, клінічна картина та ще деякі нюанси.

3. Не можна проводити тестування відразу після контакту з хворим. Інкубаційний період після зараження на коронавірус становить 2-14 діб. У нормі здавати аналізи після контакту із зараженим потрібно як мінімум через 5 діб (в середньому 7-10).

Який сенс тікати й тестуватися відразу після контакту? Що ми хочемо побачити: негативний результат. І що далі? Він неінформативний! Людина може захворіти значно пізніше. Вона це відчує (безсимптомні форми — казус, який підлягає серйозному розбору та аналізу: чи дійсно ці хворі люди заразні?). Навіть у випадку легкої непомітної форми є і будуть скарги — як мінімум слабкість, втома, невисока лихоманка. Може зникнути смак або запах. Тоді вже стає зрозумілим, хто захворів і кого доцільно обстежити. Пусте, зайве обстеження забирає ваш час і гроші…” – наголошує медик.

4. Бігти в стаціонар. Лікар підкреслює, що досить часто хворі не впевнені в досвіді свого сімейного лікаря і тому біжать до лікарів у стаціонарні лікарні. Медик зазначив, що розуміє їх, проте лікарі стаціонарів змушені після контакту з тяжко хворими спілкуватися з “панікерами”, у яких може й не бути коронавірусу зовсім. Крім того, через таку паніку люди з легкою формою займають місця важко хворих, а ліжок залишилося зовсім небагато.

Читайте також: Вчені довели, що група крові впливає на тяжкість COVID-19 і ризик зараження

“Для стаціонарного лікування є свідчення, критерії тяжкості. Якщо після огляду не видно небезпечних симптомів або підозри на негативну динаміку, то людина повинна лікуватися вдома. Це нормально і цілком оптимально. В основному COVID-19 не переноситься важко. Залиште кисневі палати для важких хворих, поважайте тих, кому дійсно потрібна серйозна допомога і тих, хто її надає!” – зазначає лікар.

5. Недооцінка вірусу. Медик зазначає, що крім “панікерів” утворився другий тип тих, хто лікується – безглуздо безтурботні. Нерідко хворі займаються самолікуванням в моменти, коли хвороба загострюється: так, нерідко в стаціонар потрапляють ті, хто самостійно збивав 40-градусну лихоманку. Саме для таких пацієнтів розгорнута мережа лікарень, підкреслює медик.

“Ми оснащені, підготовлені та готові надати допомогу тим, хто дійсно її потребує. Не втрачайте час, звертайтесь вчасно!” – підкреслив лікар.

6. Безконтрольний прийом противірусних. Медик пояснює, що противірусні препарати не діють на вірус прямо, а лише стимулюють нашу імунну систему. Якось раніше вони працювали, але з COVID-19 є важливий нюанс! COVID-19 — незвичайне захворювання. Наші знання про COVID-19 розширюються, ми вже знаємо, що при коронавірусній інфекції спостерігається вірусоасоційована генералізована імунна відповідь. Що це означає? Це означає, що сам по собі COVID-19 не надає такого руйнівного впливу на тканини й клітини. Біда трапляється, коли організм неадекватно відповідає на чужорідний агент. У разі дисбалансу імунної системи відбувається “неправильна” захисна відповідь. І імунні клітини, вбиваючи вірус, наносять значні пошкодження власним тканинам.

7. Комп’ютерна томографія. КТ — прекрасний високоточний цінний метод, який в контексті COVID-19 дуже часто використовується недоцільно. Вражаюча невідповідність стану хворого і КТ-картини, відсутність можливості прогнозувати захворювання, неможливість визначити терміни захворювання, ніякої допомоги у виборі тактики лікування. Абсолютна неможливість визначити динаміку і подивитися на ефективність лікування. Що краще? Звичайний рентген на 6-7 добу. Він чітко покаже, чи є бактеріальна пневмонія. Тоді відразу можна приймати рішення про призначення антибіотиків. І перевірити потім контрольним знімком ефективність.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у FacebookTelegram та Instagram

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування