Як повідомили 24 каналу представники партизанського руху, з середини червня у Мелітополі, в Бердянську та Енергодарі відбувається “велике переселення бурятів”. Ледве не кожного дня у міста, які окупанти вважають “спокійними”, приїжджає по кілька родин російських військовослужбовців.

З надією на “постійне проживання” в українські міста прибувають саме якути та буряти, а також представники інших народностей, які у Росії жили в бараках на Далекому Сході.

Брудні діти та жінки у захваті від унітазів

Розселяються незвані “гості” здебільшого у новобудовах, у квартирах, де до повномасштабного вторгнення жили заможні люди.

Перед “віджиманням” загарбники влаштовують своїм жінкам “перегляди” приміщень – вибивають двері у різних квартирах та разом обирають житло, де оселиться родина.

Між собою буряти та якути при цьому вихваляються тим, в яких умовах відтепер житимуть їх діти, та навіть надсилають родичам до Росії фото та відео, як вони сидять на унітазах. Хваляться загарбники також і тим, що приймають душ через кожні 2 – 3 дні, хоча вдома милися лише раз на тиждень.

У захваті від нових умов проживання і дружини окупантів, які все своє життя провели в юртах та ходили прати на річку. Їм неймовірно подобається спати на чистій постільній білизні та користуватися мікрохвильовками.

Нащадки окупантів при цьому швидко адаптуються до переїзду, погрожують місцевим жителям, що “їх тато всіх уб’є”, а також справляють нужду у дворах та під’їздах навіть у присутності батьків. Звісно, в подібній поведінці ніхто з росіян нічого поганого не вбачає.

“Ми фіксуємо кожну родину окупантів, яка прибула до наших міст, створюємо перелік адрес, де вони відтепер проживають. І хоча загарбники вважають, що перебувають у повній безпеці та далеко від лінії фронту, розслаблятися їм зарано. Деякі “власники” нових квартир вже відправилися на той світ”, – розповіли 24 каналу представники партизанського руху.

Дерибан житла триває й на Донбасі

Аналогічну ситуацію із заселенням людей у чужі квартири можна спостерігати й у прифронтових містах Донеччини та Луганщини. Втім, на Донбасі чуже житло цікавить здебільшого місцевих фанатів “русского міра”.

Родини бойовиків, “пропагандисти” та просто маргінали, які мають певні зв’язки з терористами, залюбки переїжджають у квартири своїх сусідів чи взагалі невідомих їм людей та не вважають це злочином. Наприклад, псевдожурналістка з ніком daria_vissarionovna в інстаграмі розповідає про те, як “наводить лад у покинутих оселях” та заселяє туди людей.

Звісно, жодних дозволів на проживання у реальних власників квартир терористи та окупанти не питають. Про це яскраво свідчать коментарі господарки однієї з “віджатих” осель.

Російські військові дуже хочуть служити в Енергодарі

Путінські ординці зрозуміли, що за участь у війні цілком можна не тільки заробити чималі за їх мірками гроші, але й при цьому не перебувати під артилерійськими обстрілами. Таку змогу, на їхню думку, мають ті загарбники, що служать не тільки у затишному Мелітополі, але й в Енергодарі та Бердянську. Окупанти дають хабарі своєму керівництву за переведення їх у підрозділи, які дислокуються в цих містах.

На думку росіян, Енергодар ніхто не буде штурмувати через атомну електростанцію. При цьому рівень життя у місті навіть під російським чоботом є просто неспівставним з російською глибинкою. Саме тому за місця у тилових угрупованнях російських військ окупанти постійно б’ються.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook