Церковне свято 20 лютого: день пам’яті преподобного Луки Елландського

Візайнтійський святий та монах Лука Елландський. Хоч і не мав священницького сану, був канонізований православною церквою за те, що 945 року заснував монастир Осіос-Лукас, а також був цілителем, пророком, духовним наставником, виганяв з людей бісів.

Читайте також: Чорнобильську зону закрили для туристів

Народився Лука Елландський 896 року в селищі Касторія (Греція). В миру його назвали Стефан. Батьки його були переселенцями, які бігли з острова Егіна під час навали арабів в IX столітті. В родині Стефан був третім з семи дітей.

Батько Стефан і мати Єфросинія були простими хліборобами, а тому хлопчик з дитинства досить важко працював, пас овець, допомагав у полі. З дитинства відрізнявся тихою та спокійною натурою. Ніколи не вживав м’яса, молока, сиру, яєць. Особливо серйозно постив в середу та п’ятницю, коли до самого заходу сонця не вживав нічого, крім води. Святий був не лише стриманий у їжі, але й охоче ділився останнім шматком хліба з нужденними. Наприклад, одного разу він віддав біднякам майже все своє зерно, яке повинен був посіяти в полі. Через це Господь подарував йому величезний урожай.

Коли Стефан був ще юнаком, його батько помер. Хлопець почав вчитися богомислію та багато молитися. Мати юнака, Єфросинія, не раз бачила, як під час молитви її син стояв у небі, а не на землі. Коли йому було 14 років, до селища зайшли ченці. Юнак відразу вирішив прийняти постриг і жити чернечим життям. Він пішов з ними таємно від своєї матері, а потім вступив до одного з монастирів в Афінах. Там же він прийняв постриг.

Мати його кожну ніч прохала Бога повернути їй сина. І Господь почув її молитви. Настоятель того афінського монастиря три ночі поспіль бачив один і той же сон, як мати молодого ченця молиться за повернення сина. Ігумен покликав Стефана і наказав повернутися додому. Він так і зробив. Але через 4 місяці, отримавши цього разу благословення від матері, йде до області під назвою Іоніца, де знаходилася усипальниця з тілами Косми та Даміана.

Там Стефан живе на самоті, виснажуючи себе важкою працею. Він постився і розводив сад, плоди якого відддавав усім перехожим. Одного разу у нього зупинилося двоє ченців, які подорожували до Риму. Вони постригли Стефана і нарекли новим іменем Лука.

917 року на південь Греції напали болгари. Лука і інші сільські жителі знайшли прихисток на сусідньому острові. Але болгари згодом дійшли і до островів. Лука ж мав дар бачити майбутнє. Але ніхто не повірив, що болгари можуть напасти і багато людей тоді загинуло. Сам же преподобний і ще кілька людей вплав дібралися до континенту і так спаслися. Лука переїхав до Коринфу, відправився до стовпника в Патрах і жив там 10 років, служивши Богу смиренно і тихо.

946 року оселився в Стірісе, де започаткував невеликий храм з садочком. До нього приходило багато людей, тому згодом утворилася ціла громада. До неї входило троє ченців: Панкратій, Григорій і Феодосій. А ще у житті громади допомагала Луці черниця-сподвижниця Калі. Вже в досить похилому віці Ліка починає будівництво великого храму, але на жаль не доживає до закінчення. 953 року він помирає у віці 56 років.

Відразу після кончини мощі святого почали мироточити. Миро, яке накопичувалося на поверхні надгробка, збирали паломники. Ті, хто намастився ним, отримували зцілення від усіх хвороб. В другій четверті XIII століття правитель Ахеї Годфрід II Віллардуін грабує монастир і вивозить мощі святого Луки. Лише 1986 року мощі повернулися до Венеції. Сьогодні вони знаходяться в чоловічому монастирі Осіос-Лукас, звідки їх колись викрали.

Народні традиції на 20 лютого

20 лютого в народі було прийнято поминати померлих родичів. Йшли на кладовище, прибирали і прикрашали могили, а потім в храмі молилися за упокій. А ще існувала традиція пекти пироги з цибулею, яйцем та салом. Частину пирогів обов’язково роздавали бідним, а другу частину несли на кладовище для померлих. Було прийнято подавати 20 лютого милостиню. Вважалося, чим більше пожертвуєш, тим більше пізніше отримаєш добра.

Народні прикмети 20 лютого

Якщо 20 лютого хмари мають синій колір, чекали потепління.

Хмари пливуть високо, буде гарна погода.

Якщо кури 20 лютого високо сідають на сідало, морози сильні прийдуть.

А якщо вівці мало їдять, варто чекати потепління.

Що не можна робити 20 лютого

20 лютого наші предки не грали весілля, а також не влаштовували веселі і галасливі гуляння.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook