Вирішення “мовного питання”: Угорщина зробила українському Міносвіти дві пропозиції

Угорщина зробила дві пропозиції Україні щодо вирішення ситуації з вивченням української мови представниками угорської національної меншини на Закарпатті. Про це повідомляє інформаційне агентство “Інтерфакс-Україна”.

 Читайте також: Верховна Рада ухвалила законопроєкт “Про повну загальну середню освіту”

“Ми зробили дві пропозиції, і попросив пані міністра освіти, щоб Україна обдумала ці пропозиції. Ми домовилися про те, що пані міністр терміново прийме у себе представників Спілки педагогів Закарпаття і в результаті цих переговорів буде досягнуто рішення”, – сказав міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини Петер Сіярто на брифінгу з віце-прем’єр-міністром України з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитром Кулебою в Києві в п’ятницю.

На прохання оцінити зроблені Україною кроки у виконання рішення Венеціанської комісії угорський міністр відповів, що якби Будапешт був задоволений ситуацією, не висловлював би нових пропозицій. “Я дуже сподіваюся на те, що ті дві пропозиції, які ми висловили сьогодні, Міністерство освіти обдумає. Якби ми були задоволені тією ситуацією, яка склалася, ми не робили б пропозиції щодо поліпшення ситуації”, – сказав Сіярто.

Він зазначив, що Угорщина розуміє, що Україна хоче, щоб усі її громадяни уміли говорити українською мовою, проте Будапешт хоче, щоб угорці, які проживають на Закарпатті, мали можливість зберегти свою рідну мову. “І ми вважаємо, що цих двох цілей одночасно можна досягти. Нам здається, що це питання методологічного характеру”, – пояснив міністр.

Сіярто додав, що і української, і угорської мети може бути досягнуто. За його словами, можна досягти того, щоб угорці, які проживають в Україні, вивчили державну мову “навіть без того, щоб поступово кількість україномовних предметів у них збільшувалася”.

Міністр також зазначив, що Угорщина з радістю допоможе фінансово та методологічно, щоб викладання української мови на Закарпатті було набагато ефективнішим.

Як повідомлялося, 28 вересня 2017 року набув чинності закон України “Про освіту”, який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома й більше мовами – державною, англійською, іншими офіційними мовами Європейського Союзу. Особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах (групах) комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.

Міністерство закордонних справ Угорщини заявило про намір країни блокувати зближення України та ЄС через закон про освіту.

МЗС України направило закон на експертизу до Венеціанської комісії. У Міністерстві освіти і науки України заявили про готовність імплементувати рекомендації комісії та розробили три моделі імплементації мовної статті в законі “Про загальну середню освіту”.

У ЄС закликали Україну дотримати права нацменшин та імплементувати рекомендації Венеціанської комісії щодо закону “Про освіту”, ґрунтуючись на предметному діалозі з представниками нацменшин. Зокрема, в ЄС закликали Київ прийняти законодавство, що продовжує перехідний період до 2023 року і регламентує непоширення ст. 7 цього закону, що стосується мови освіти, на приватні школи.

Згодом Верховна Рада продовжила до 2023 року можливість представникам національних меншин здобувати середню освіту мовою відповідної нацменшини з поступовим переходом на українську мову. Відповідну поправку народні депутати врахували, ухвалюючи у квітні 2019 року закон про функціонування української мови як державної.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram