США могли зробити більше для переваги України, але обережність перемогла, – Bloomberg

Питання, чи міг би інший вибір США протягом перших двох років війни поставити Україну в сильнішу позицію сьогодні, наразі має велике значення. Від нього залежить, яку стратегію Вашингтон і Київ оберуть для майбутніх бойових дій. Однак відповідь є складною, пише Bloomberg.

Читайте також: Наєв закликав евакуюватися жителів прикордонних районів півночі України

“Стратегія президента Джо Байдена, безумовно, не була оптимальною. Але докорінна зміна траєкторії війни майже напевно вимагала б від Америки більш високих ризиків ескалації в умовах, коли вона мала лише обмежену можливість передбачити реакцію президента Росії Володимира Путіна”, – йдеться у статті.

Зазначається, що Україна поступово перехопила ініціативу після того, як російський штурм провалився у 2022 році. В результаті контрнаступу наприкінці 2022 року перевантажені російські війська відкинули від Харкова і Херсона. Однак у 2023 році ЗСУ не змогли прорвати краще підготовлені оборонні лінії на сході і півдні.

Журналісти підкреслюють, шо деякі з критиків Білого дому вказують, що США могли зробити більше і швидше. Можливо, тоді б Україна могла завдати сильнішого удару раніше, здійснивши рішучий контрнаступ, коли армія РФ була найбільш слабкою.

Вказано, що такий аргумент є справедливим, однак не варто його перебільшувати. Постачання деяких життєво важливих видів озброєнь, таких як 155-мм боєприпаси, було обмеженим переважно доступністю світових запасів, а не американською щедрістю.

“Незрозуміло, чи міг широкий контрнаступ розпочатися раніше весни 2023 року, коли росіяни вже окопалися. Оскільки українська армія була виснажена поєднанням відчайдушної оборони та опортуністичного наступу у 2022 році. Коли ж контрнаступ таки відбувся, його провал віддзеркалив глибоку слабкість української армії, в тому числі її нездатність проводити складні, багатоетапні операції – так само, як і брак допомоги”, – вважають автори.

Також вказується, що у березні 2022 року, коли армія РФ була вразливою, Вашингтон міг би поставити Путіну ультиматум, погрожуючи військовою інтервенцією Заходу на чолі зі США. Однак Байден відкинув подібні ідеї з самого початку, остерігаючись ризику ще більшої конфронтації з Росією, зокрема ядерної ескалації.

“Зараз ми знаємо, що Путін був не зацікавлений у прямій конфронтації із Заходом або застосуванні ядерної зброї в Україні: він не зробив цього навіть тоді, коли його армія зазнала поразки наприкінці 2022 року. Але це було важче зрозуміти, ніж просто стверджувати, на початку конфлікту, коли події були найбільш мінливими і інша стратегія США могла б мати найбільший ефект”, – додає автор.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook