Благовіщення: значення великого свята і його особливості

7.04.2020, 08:47
68832

Благовіщення − одне з трьох найшанованіших православних свят − наряду з Великоднем і Різдвом. Дата його святкування − незмінна щороку: 7 квітня. Як незмінні і слова наших пращурів, які звучали так: “Дав Господь − дочекалися Благовіщення!”. Це означало, що багато чого довелося пережити за цей рік, чи й не лише рік: морози, обмеження та інше. Але прийшло Благовіщення, а з ним − і весна, тому будуть городи, буде врожай і буде тепло. Життя починало набирати яскравих барв попри все.

Читайте також: Як світ відзначив свято Вербної неділі під час пандемії COVID-19 (фоторепортаж)

Одним із символів Благовіщення є білі голуби на блакитному небі, які уособлюють благу звістку, що нам зараз особливо актуально. Загалом Благовіщення, яке входить до дванадцяти найбільших церковних свят, для нас, українців, багато в чому особливе. Це третя зустріч весни, після Стрітення і Сорока Мучеників, остаточна перемога весни над зимою, початок нового землеробського року.

Історія 

Благовіщення святкується за дев’ять місяців до Різдва Христового. Назва походить від словосполучення “блага вість”, бо цього дня Пресвятій Богородиці явився архангел Гавриїл і сповістив найкращу на землі звістку: про те, що вона стане Матір’ю Божою, непорочно зачавши сина від Святого Духа.

“Радуйся, благодатна, Господь з тобою. Зачнеш у лоні і породиш сина і назвеш його Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься, і дасть йому Господь Бог  престіл Давида, батька його, і царюватиме над домом Якова  повіки та й царству його не буде кінця”.

Читайте також: В Україні заборонили святкувати Великдень у храмах

День, з якого почалося все найкраще

Свято з’явилося у нас з прийняттям християнства. Але, як багато інших великих свят, воно вбирає в себе і певні традиції з давніх, язичницьких, часів.

Наші далекі пращури і це свято пов’язували з порами року, із землею. Вони з цього дня починали польові роботи, бо раніше “турбувати” землю, яка ще квола після зими, не можна було.

Вірили, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.

Цього дня в давні часи також “закликали весну” – розводили багаття, танцювали, співали веснянки, стрибали через вогонь. Вважалося, що це захистить від хвороб і небажаних очей.

Вірування, звичаї, традиції

Благовіщення припадає на Великий піст, тому віряни святкують його досить скромно: готують пісні страви, але  допускається риба і трошки вина. Проте існує особлива традиція цього дня  – пекти й освячувати проскури. Їх освячують на богослужінні і по шматочку їдять усією родиною натщесерце. Для того, щоб водилося господарство, дають частинку і свійській худобі. Християни вірять, що проскури мають таку ж цілющу силу, як свячена вода.  Особливого рецепту для випікання проскур нема – просте дріжджове тісто, без будь-якої здоби. Просфори тримали вдома як оберіг.

Читайте також: Як українські церкви в США святкували Вербну неділю в умовах пандемії

Благовіщення − свято землі

Християнські канони також пов’язують Благовіщення із пробудженням землі. Бог благословляє на Благовіщення землю, “вкладає в неї голову, щоб її розігріти, і від того будиться всяка живина, що спала в землі – мурахи, жаби, гади”.  Тому після Благовіщення час дружно братися до городів, садів, полів -− сіяти, садити, ростити.

На Благовіщення навіть пташка гнізда не в’є. Чого не бажано робити в свято

Як і на всі великі свята, на Благовіщення не бажано займатися важкою роботою на полі, у дворі і хатньою працею, а їжу краще приготувати заздалегідь, бо й вогонь зачіпати цього дня не бажано.

Не треба брати чи давати в борг і виносити щось із дому, щоб мати достаток.

Не треба обрізати дерева і працювати на землі.

Не можна стригтися, робити зачіски тощо: “птах гнізда не в’є, дівка косу не в’є”. Волосся – символ долі, тому дівчата враховували цю прикмету особливо.

Не можна одягати новий одяг, щоб швидко не зносився.

Не сваритися і не лихословити. важалося, що стосунки цього дня спроектуються на весь рік.

Яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде.

Читайте також: МОЗ вирішило менше звітувати про розповсюдження коронавірусу в Україні

Прикмети, або Що помітив народ 

Перевірено: яка погода на Благовіщення, така і на Великдень.

Гроза на Благовіщення свідчить, що в цьому році буде дуже багато горіхів.

На Благовіщення дуже тепло – на Великдень буде холодно.

Якщо не видно ластівок, значить, весна буде холодна і ще не скоро почне теплішати.

Гарна погода – буде гарний врожай.

Дощ − осени буде дуже багатий урожай грибів.

Ще дощ на Благовіщення – до гарного врожаю жита.

Якщо будуть туман, іній та вітер, то врожаю в цьому році  не чекати.

Якщо на Благовіщення вже сидять лелеки на кублах, весна буде тепла.

Якщо сніг – літо не буде врожайним.

Якщо літають ластівки − скоро буде теплішати, та й узагалі весна буде теплою.

Читайте також: В Україні завершується опалювальний сезон із рекордною кількістю газу в сховищах

Вважають, що на  Благовіщення весна остаточно переборює зиму, про це казали: “Благослов зиму руйнує”. І “Як Благовіщення зустрінеш − так рік і проведеш”. Після свята цвітуть перші весняні квіти: проліски, первоцвіт, сон-трава. Проліски здавна вважались символом щастя, надії та краси.

Дуже гарною прикметою цього дня вважалося побачити білого птаха, приміром голуба. Кожен під цією прикметою розумів щось своє − мир, мрію, натхнення, здоров’я − у Бога нема нічого неможливого! Тому Благовіщення і є надзвичайно шанованим святом.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у FacebookTelegram та Instagram

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування

    WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com