Казарма у підвалі психлікарні і катівня у підсобці крамниці: як росіяни пів року жили у селищі на Харківщині

Після того, як українські військові вигнали окупантів за державну межу на Харківщині – ворог облаштував вогневі позиції на панівній висоті й щодоби стріляє через кордон. У Стрілечій а також у навколишніх селах на півночі Харківщині виявляють нові сліди воєнних злочинів, що їх скоювали росіяни у період окупації.

Читайте також: Окупанти продають техніку: до Миколаєва прибув перший куплений “Тигр”

Репортаж з Харківської області – у сюжеті ТСН.

Передова на Харківщин тепер проходить просто уздовж державного кордону з територією Росії. За парканом Стрілечи – російський кордон. У кущах, у кожному кущику сидить рашист. Будь-якої хвилини вони відкривали вогонь по військових, по мирному населенню”, – каже заступник командира батальйону 127 бригади ТРО “Будівельник”.

Днями на віднедавна звільненій дороз, що проходить зі Стрілечого на Харків, росіяни прямою наводкою розстріляли цивільне авто з двома жінками- медиками. Наступної доби тут загинули ще четверо цивільних.

Найближчий пагорб – поле і лісок – вже територія РФ. Саме туди українські військові відкинули окупантів і саме там тепер вони облаштували свої вогневі позиції. Саме з тих лісів час від часу по Стрілечому гатять ворожі танки. Коли під час контрнаступу українські воїни гнали ворга до кордону і заходили до Стрілечого, там не було жодної ушкодженої споруди, твердить “Будівельник”. У населеному пункті мешкало понад дві тисячі людей.

Обстрілювати й нищити Стрілече рашисти почали на третій день – після того, як залишили селище. За три доби українські воїни вивезли до безпечних місць 99% тутешніх цивільних.

Ураїнську школу окупанти перетворили на тилову базу. Тут їхн особисті речі, колорадські стрічки й пакунки з новенькими книжками. Більшість – художня література московитською говіркою. Також чимало підручників для початкової школи.

У спортзалі школи у Стрілечому був один з тилових складів окупанті. Там багато продуктів та засобів гігієни. Це все не мілітарка, але, вочевидь, свідчить про те, що росіяни збиралися бути тут довго. Втім, не врахували вони натхнення і бажання українських воїнів звільнити свою Батьківщину.

У місцевій обласній психіатричній лікарні отримували допомогу кілька сотень пацієнтів з особливими потребами. Нині у корпусах вибиті шибки, палати порожні, а у підвалах медзакладу загарбники влаштували казарми та катівні. Це місце – не єдина буцегарня у Стрілечій, що їх нашвидкоруч влаштували російські нелюди.

“Це одне з місць де відбувались військові злочини: трималися люди, незаконно позбавлялися волі. Це напівпдвальне приміщення, в простонароді це називають – підвал”, – каже офіцер міжнародної місії “West Support” Дмитро.

Приміщення – одна з підсобок місцевої продуктової крамниці. Тут на стінах видно одразу кілька імпровізованих календарів. В’язні, вочевидь, аби не втратити розум, рахували дні у неволі. “Людей катували – під’єднували струм, нібито вони були навідниками”, – каже Дмитро.

Це стосувалося чоловіків й жінок чи – без розбору.  Окупанти забирали й викрадали людей у Стрілечій та навколишніх селах переважно серед ночі. Послуговуючись, невеличким блокнотом, бо дуже скидається на записник ФСБівця.

Дмитро, один з офіцерів міжнародної місії “West Support”, що займається фіксацією військових злочинів. Чоловік каже: скільки саме людей пройшло через московитські катівні на півночі Харківщини, навіть не береться рахувати. Колишні в’язні налякані й не надто говіркі. Втім, лише за перші кілька днів роботи офіцери місії зафіксували вже не одну сотню випадків викрадення українців.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook