Нова Рада стала. Як депутати ділять місця в парламенті

21.08.2019, 13:31
38245

Нещодавно обраний склад Верховної Ради стане для України дев’ятим, але багато у чому він буде першим.

Читайте також: Як оновилася Верховна Рада: 11 фактів про новий Парламент

Найголовніша новація, яку в історію парламентаризму принесла партія Володимира Зеленського “Слуга народу” – це майже повна відсутність інтриги.

Перед початком роботи кожної із восьми попередніх Рад вся країна стежила за гостросюжетними перипетіями пошуку ефективної більшості.

Сьогодні ж достеменно відомо, що більшість у новому парламенті матиме президентська партія, і для ефективної роботи їй більше ніхто не потрібен.

Єдине, що залишилось іншим учасникам політичного процесу перед тим, як остаточно перейти на позицію статистів, – поділити місця в комітетах і крісла у сесійній залі.

Саме цим новообрані депутати активно і займаються останні кілька днів.

Хто керуватиме парламентом, які комітети “Слуга народу” готовий віддати опозиції та чому партія Зеленського пересадила решту фракцій на гальорку, розбиралась “Українська правда”.

“По одному, будь ласка”. Як ділять комітети

З перших хвилин свого перебування у стінах парламенту партія “Слуга народу” поводиться, як влада.

Минулого тижня співрозмовники УП у кількох фракціях майбутньої Ради переконували, що у вівторок, 20 серпня, нарешті остаточно визначиться персональний склад парламентських комітетів і керівництва Ради.

Для цього партії, які подолали 5%-ий бар’єр, у понеділок мали подати у секретаріат Ради заявки з проханням включити їхніх депутатів до відповідних комітетів. Такі ж листи мали б написати і всі самовисуванці-мажоритарники.

Більшість фракцій відповідні заявки справді подали ще 19-го серпня.

Винятком була тільки партія “Опоплатформа – За життя”. Як пояснив один з лідерів цієї партії Вадим Рабінович, партія хоче спершу зрозуміти, які місця у керівництві комітетів їй віддадуть, а вже потім делегувати туди людей.

Решта партій пішли за обумовленою процедурою. Але це не допомогло процесу формування комітетів.

Причиною для суперечок стала формула, розроблена партією “Слуга народу”. Разумков і партнери виходили у своїх розрахунках з кількох позицій закону про регламент Ради.

Читайте також: Нова Верховна Рада може змінити склад ЦВК

  • Перше – місця в комітетах діляться пропорційно до розміру фракцій, а отже, у всіх комітетах буде монобільшість СН.

“Оскільки “Слуга народу” має 60% від складу Ради, то у всіх комітетах наша партія мусить мати 60% місць, тобто більшість”, – пояснює одна із заступниць голови фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук.

  • Друге – до керівництва комітетів відносять також перших заступників, заступників та секретарів комітету.

“Закон передбачає участь опозиції у керівництві комітетами. І, я переконаний, що за рахунок позицій перших заступників, заступників та секретарів усі фракції отримають представництво у керівництві комітетами”, – сказав у вівторок лідер “СН” Дмитро Разумков.

А міг би сказати і так: позиції глав комітетів “Слуга народу” залишить собі, а всі опозиційні фракції муситимуть вдовольнитись місцями заступників та секретарів.

За даними УП, “СН” готова поступитись іншим фракціям місцями голів лише двох комітетів – свободи слова та з прав людини, деокупації та реінтеграції Донбасу.

“Хоча зараз ми ще думаємо, що робити з молоддю і спортом, бо в уряді буде велике об’єднане міністерство таке, і треба, щоб воно нормально працювало з Радою”, – каже один зі співрозмовників у керівництві “СН”.

Раніше партійці Зеленського готові були поділитись також комісією з приватизації.

Питання про те, щоб віддати регламентний комітет опозиції, як того хотіли у Медведчука, навіть не стоїть.

  • Третє – найбільш дискусійне серед партій: кожна фракція мусить подати хоч одного свого представника у всі комітети.

Комітетів у Раді 23, майже стільки ж, скільки депутатів у більшості фракцій. За такого підходу, фракції Порошенка і Тимошенко зможуть делегувати у комітети по 1 представнику, ОПЗЖ – по 2, а “Голос” навіть не зможе покрити всі комітети.

Є у цієї ідеї “СН” й інший бік, який, власне, й обурив усі “малі” фракції.

“Це означає, що представники кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і Ахтем Чийгоз не можуть вдвох працювати в комітеті з питань деокупації Криму… Це означає, що генерал Забродський не те, що вони не погоджуються, що він найкращий керівник комітету з питань нацбезпеки, вони взагалі відмовляють генералу в праві працювати в комітеті нацбезпеки, тому що ми делегували туди двох людей”,– розводив руками після засідання підготовчої групи один з лідерів “ЄС” Артур Герасимов.

Віце-прем’єрка Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму Facebook обурилась ще й тим, що їй із однопартійцями немає місця у комітеті з євроінтеграції, бо у Зеленського вирішили виділити на цей комітет всього 7 місць. У той час, як в аграрному комітеті буде трудитись 31 депутат.

Рамкове рішення про те, що в комітетах може бути від 7 до 31 члена, ухвалили на попередньому засіданні підготовчої групи. “Слуга народу” на правах монобільшості одноосібно вирішила, в якому комітеті буде 7, а в якому – 27.

У той же час, як стало відомо, у партії Порошенка хотіли відрядити до євроінтеграційного комітету одразу трьох людей: Ірину Геращенко, Марію Іонову та Іванну Климпуш-Цинцадзе.

Крім того, по кілька людей “ЄС” хотіла вписати у комітети деокупації (Джемілєв і Чийгоз) та нацбезпеки (Забродський та Андрій Парубій).

Петро Порошенко, за даними УП, хотів би працювати у комітеті зовнішньої політики. Як і лідер “Голосу” Святослав Вакарчук.

У “ЄС” та інших фракціях не розуміють, чому спеціалісти з євроінтеграції чи військової справи мусять іти в комітети, де вони не є фахівцями.

Але “Слуга народу” виглядає непохитною.

“Це вимога закону – щоб фракція делегувала представників у всі комітети. Не ми цей закон писали, не нам його і порушувати”, – відрізав лідер “СН” Дмитро Разумков у розмові з журналістами у вівторок.

Як розповідають в “СН”, там так само багато проблем із 254 депутатами, які, як у решті фракцій, не дуже хочуть працювати в комітетах типу свободи слова, а воліють відхопити кращі місця.

“У нас було опитування, і кожен визначав по три пріоритети для себе, чим би він хотів займатись. Є люди, яких легко розподілити, а є такі, які хочуть обов’язково або в аграрний, або в фінансовий, або в бюджетний, де і так уже аншлаг. Зараз ми намагаємось із ними працювати”,– розповідає співрозмовник УП у франкції “СН”.

На засіданні робочої групи представникам фракцій роздали табличку, яку розробили у штабі “Слуги народу”. Там описано, скільки і в які комітети партії можуть вписати своїх представників.

Цей документ опинився у розпорядженні УП, а згодом таблицю опублікувала і Климпуш-Цинцадзе за результатами наради у вівторок.

Про що ж там ідеться?

“Від 7 до 31”. Скільки місць в комітетах

Напрацьована штабістами “СН” матриця поділу місць у комітетах виходить із розрахунку “ваги” кожної фракції.

Наприклад, “Слуга”, якщо скласти списочників і мажоритарників, має 254 депутати і це складає приблизно 60% від складу Ради. Отже, в кожному комітеті партія Зеленського матиме 60% місць. Відповідно, ОПЗЖ отримає 10% місць, “Батьківщина” та “ЄС” – по 6%, “Голос” – 5%.

Ще 13% місць у кожному комітеті припадає на позафракційних депутатів.

Розподіл місць по різних комітетах дуже нерівномірний.

Читайте також: Верховна Рада прийняла закон про спрощення отримання громадянства особам, які воювали у складі ЗСУ

Наприклад, комітети євроінтеграції та свободи слова складатимуться всього із 7 депутатів. Ще чотири комітети – зовнішньої політики, молоді і спорту, регламенту та соціальної політики матимуть по 10 місць.

 

З іншого боку є кілька дуже “рибних” комітетів, куди є багато охочих. Мова йде про аграрний, бюджетний, об’єднаний фінансово-податковий та регіонального розвитку. У кожен із них буде записано аж по 31 депутату.

Що цікаво, за формулами, які застосовували у “СН” при напрацюванні матриці поділу комітетів, у партії “Голос” є право делегувати по два депутати у правоохоронний, фінансовий та бюджетні комітети. Натомість у згаданих шести найменших комітетах депутатам партії Вакарчука взагалі немає місця.

“Слуги” попереду. Розсадка в залі

Ще однією новинкою від “Слуги народу” у новому скликанні Ради стане розсадка депутатських фракцій.

У попередніх парламентах фракції більшості намагались сісти ближче до трибуни, але завжди залишали хоч невеликий сектор попереду для фракцій меншості. Розсадка відбувалася “променями”, тобто до проходу до трибуни мали доступ всі фракції парламенту.

Наприклад, у 2012-му році “Партія регіонів” та Компартія забрали собі майже всі місця біля трибуни. Але лівий передній фланг віддали фракції “УДАРу” Віталія Кличка. Ця партія тоді вважалась опозиційною, хоч потім стало відомо, що фінансово її підтримували спонсори ПР Льовочкін-Фірташ.

Партія Зеленського вирішила в цю гру не гратись. Усі передні ряди перед трибуною і президією Ради забрала собі партія монобільшості. Решта фракцій відправлені на парламентську гальорку.

 

 

Така розсадка стратегічна з огляду одразу на декілька речей:

  • візуально під час будь-якої телевізійної трансляції засідань видно лише ближчу до президії частину зали, тобто тепер складатиметься враження, наче в залі окрім “слуг” взагалі нікого нема;
  • для того, щоб використати такий метод парламентської роботи, як блокування трибуни, потрібен легкий доступ до неї. Зараз вдатись до такого засобу іншим фракціям буде проблематично з огляду на близькість до президії членів “СН”, які можуть оперативно зреагувати на будь-які “радикальні” дії колег;
  • таке розташування Зе!депутатів убезпечить не тільки спікера і трибуну від зайвих “зазіхань”, а й ізолює членів інших фракцій від ложі уряду, яка знаходитиметься під контролем “зеленої” фракції. Не кажучи вже про місце президента, коли той перебуватиме у Раді. Тепер “потягати” перших осіб за барки і за інші місця буде дуже проблематично.

Партія Бойка-Рабіновича зберегла свої місця позаду справа від трибуни, просто біля ложі преси. З іншого краю сесійної зали партія Порошенка так само зберегла за собою частину сектора, який займала у попередній Раді. Починатимуться місця “ЄС” там, де раніше сиділи депутати Кононенко і Грановський.

Одразу біля фракції Порошенка розмістять депутатів “Голосу”, за ними – “Батьківщину”. Ці дві фракції розділили сектор, в якому у минулому скликанні сиділи депутати “Народного фронту”.

Решту місць між “Батьківщиною” і “ОПЗЖ” посядуть позафракційні мажоритарники, яких у Раді більше 50.

Єдиним питанням, яке хоч якось тягне інтригу, залишається позиція віце-спікера.

Читайте також: Верховна Рада не захотіла голосувати за відставку голови СБУ Грицака

Про те, що спікером майбутньої Ради стане Разумков, а його першим віце – Руслан Стефанчук, відомо давно. Місце “простого” віце-спікера “Слуги” готові віддати опозиції.

Від цієї пропозиції відмовились і в “Голосі”, і в “Батьківщині”, які були “пріоритетними” партнерами для партії Зеленського.

Залишилось або віддати це місце Порошенку, або Медведчуку. Обидва варіанти для “Слуги народу” не найприємніші.

“Ну, Медведчука ми туди точно не пустимо. Краще уже всіх наших посадити, ніж віддати місце в президії такому персонажу”, – резюмує співрозмовник УП у керівництві “СН”.

Троє людей у президії Ради від однієї партії “Слуга народу” може стати найточнішою ілюстрацією стану справ, який поступово настає у країні загалом і у парламенті зокрема.

“Дуже цікаво дивитись, як “старі” сидять і щось намагаються кричати на цих підготовчих засіданнях”, – ділиться враженнями один із “слуг”, присутній на цих зустрічах.

І додає: “Вони, здається, ще не розуміють, наскільки все змінилось. Вони за інерцією ніяк не можуть зрозуміти, що влада – уже не вони. Але нічого, скоро зайдуть у сесійну залу і, може, тоді розумітимуть швидше”.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у FacebookTelegram та Instagram

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування

    WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com