Уряд Гончарука: всі плюси та мінуси за пів року роботи
У середу, 4 березня, Верховна Рада ухвалила рішення про звільнення з посади прем’єр-міністра України Олексія Гончарука. Після цього парламент одразу ж призначив нового прем’єра – міністра з розвитку громад і територій Дениса Шмигаля. Також було змінено цілу низку міністрів уряду Гончарука.
Читайте також: Верховна Рада відправила Гончарука у відставку
ТСН.ua розповідає, які досягнення були у першого за Зеленського уряду та які відверті провали мали. У переліку враховані лише ті досягнення та провали, які уряд Гончарука встиг запустити або здійснити, незважаючи на інформаційні скандали, які супроводжували його міністрів під час діяльності.
Досягнення
Діджиталізація
Застосунок “Держава і я” – одне із головних досягнень уряду Гончарука. Про необхідність “держави в смартфоні” та діджиталізації країни неодноразово говорив і сам президент. Для цієї мети було навіть створено профільне міністерство – Міністерство з питань цифрової трансформації під керівництвом Михайла Федорова.
Зміни уряду не зачепили Федорова. Його відомство продовжуватиме діяти за планом та розвивати свій власний застосунок, де невдовзі обіцяють оцифрувати навіть українські паспорти.
Газовий контракт із РФ
Кінець 2019 року для України був неймовірно складним, адже від 1 січня 2020 року спливав термін контракту з Росією на транзит газу територією України до Європи. У подовженні контракту були зацікавлені абсолютно усі сторони, однак важливими були їхні умови, зважаючи на мету РФ повністю позбавити Україну чималих надходжень від використання її газотранспортної системи.
Зрештою після важких перемовин 30 грудня сторони підписали новий контракт про транзит газу. Угоду укладено на 5 років з можливістю пролонгації ще на 10 років на аналогічних умовах. За підрахунками виконавчого директора “Нафтогазу” Юрія Вітренка, доходи від транзиту газу, які Україна отримає протягом наступних 5 років, складуть 7,2 мільярда доларів.
У рамках пакетної угоди Росія погодилась виплатити Україні майже 3 мільярди доларів грошима за рішенням Стокгольмського арбітражу. Водночас, українська сторона відмовилась від інших судових позовів та претензій до “Газпрому”. Однак, це не стосується позову щодо втрачених активів “Нафтогазу” в анексованому Криму та на шельфі Чорного моря.
Фінансова політика
Неабияких успіхів досяг уряд у фінансовій політиці країни спільно із роботою Національного банку. Зокрема в Україні 2019 року значно знизилися інфляція – до 3,2%. Також НБУ поступово знижував і облікову ставку – за період діяльності уряду Гончарука вона поступово знизилися аж до 11%. Колишній прем’єр обіцяв, що до кінця року облікова ставка знизиться до 7%. Як воно буде насправді – наразі невідомо.
Ще одним успіхом уряд Гончарука може вважати розміщення єврооблігацій у січні 2020 року, залучивши 1,25 млрд євро за ставкою 4,375% та з терміном погашення 10 років. Це була найнижча ставка за останні роки.
Концесії
Від самого початку Гончарук та його уряд оголошували про плани масштабної приватизації об’єктів та концесії. І якщо якихось масштабних продажів держвласності Кабмін здійснити не встиг, то у питанні концесії в січні визначив переможців конкурсів на концесії портів “Ольвія” та “Херсон”.
У новому уряді Дениса Шмигаля міністр інфраструктури Владислав Криклій, до повноважень якого входять концесійні проєкти та будівництво інфраструктурних об’єктів, зберіг свою посаду, а тому у цьому напрямку політика старого уряду може продовжитися.
Кредити для бізнесу
14 січня 2020 року Рада підтримала урядовий законопроєкт про нову державну програму кредитування малого підприємництва. Програма кредитів 5-7-9% запрацювала від 1 лютого 2020 року. За словами міністра економіки Тимофія Милованова, держава не регулюватиме відсотки за кредитами в банках, а компенсовуватиме їм різницю, аби підприємець в результаті виплачував менше. Крім того, банки самі вирішують, кому давати кредити. Своєю чергою, держава перевірятиме чи виконав підприємець всі умови програми. Про участь в урядовій програмі повідомили “ПриватБанк”, “Ощадбанк”, “Укргазбанк”.
Анбандлінг
Наприкінці 2020 року уряд Гончарука завершив епопею, яка тривала ще з часів експрем’єра Гройсмана та завершив анбандлінг “Нафтогазу”, як того вимагало європейське законодавство. Газотранспортна система України була відокремлена від цієї компанії, а для її керування було створено “Оператора ГТС України”. Це дозволило Україні відповідати вимогам ЄС та укласти транзитний договір із Росією на європейських ринкових умовах.
Читайте також: Рада призначила Андрія Тарана новим міністром оборони
Провали
Чашка прем’єра
Через деякий час після призначення Гончарук вирішив вести свій власний відеоблог. У цих відео колишній прем’єр сидів із чашкою та печивом та щонеділі ввечері підбивав підсумки тижня. Однак після 5 випусків від такої ідеї відмовилися. Офіційних причин в уряді не називали, однак за неофіційними даними проти “чашки прем’єра” виступили в Офісі президента через несерйозність такого формату і самого прем’єра.
Евакуація українців
Очевидним провалом для Кабміну став перший виклик у зв’язку із поширенням світом коронавірусу із Китаю. І якщо до України він потрапив аж за два місяці після його виявлення, то значно раніше постало гостре питання евакуації своїх громадян із китайського міста Ухань та провінції Хубей, звідки вірус і поширився.Тривалий час Україна не могла організувати сам процес евакуації, кілька разів дата вильоту переносилася. Згодом після погодження дати виник скандал із українкою, якій посольство не дозволило евакуюватися разом із її собакою. А в Україні так і не повідомили офіційне місце для обсервації евакуйованих, через що у Львівській та Тернопільській областях були протести.Літак же приземлився у Харкові, а автобус із евакуйованими вирушив до Нових Санжар, де українці з Китаю та іноземці мали поселитися в санаторії Нацгвардії. Місцеві ж зустріли їх протестами, перекриттям дороги та масштабними сутичками із правоохоронцями. У таких подіях звинуватили уряд через погану комунікацію, а очільник Тернопільської ОДА взагалі поплатився посадою.
Падіння промисловості
Наприкінці 2019 року падіння промислового виробництва в Україні набуло катастрофічних темпів. Незважаючи на зростання економіки, промисловість падала і в січні 2020 року обвалилась на 5,1%. Цьому є низка як внутрішніх, так і зовнішніх причин, однак в уряді, незважаючи на заяви та створення координаційних центрів так і не спромоглися ухвалити конкретні рішення для протидії цьому.
Відсутність програми з МВФ
За пів року роботи уряд Гончарука так і не спромігся домовитися із Міжнародним валютним фондом про нову програму. Кілька разів місія МВФ приїжджала до України та вже попередньо погодила трирічну програму. Однак для цього було потрібно виконати кілька вимог, які Кабмін так і не встиг здійснити. За даними ЗМІ, угода з МВФ відкриється після ухвалення законопроєктів про ринок землі та про неповернення банків колишнім власникам. Тепер це питання ляже на плечі майбутнього уряду.
Читайте також: Україна отримала нового прем’єр-міністра
Митниця
“Контрабанда відправила митницю в нокаут”, – так охарактеризував ситуацію на митниці президент Володимир Зеленський на позачерговому засіданні Ради 4 березня. Про незадовільну ситуацію із митними надходженнями говорили не надто публічно, але Зеленський у парламенті назвав чітку цифру – за два місяці новий держбюджет недовиконується на 16 мільярдів гривень, з яких 13 – недостача у митниці. Нова митниця фактично запрацювала восени 2019 року після розподілу Державної фіскальної служби. Сам розподіл був затверджений ще за часів прем’єра Гройсмана, але відбувався вже безпосередньо урядом Гончарука. Однак ліквідація ДФС так і не відбулася, оскільки певні її повноваження мають бути передані новоствореному Бюро фінансових розслідувань, законопроєкт про яке загальмувало у парламенті.
Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram
Помилка в тексті? CTRL+ ENTER
Коментарі (0)