Ганна Новосад розповіла про основні кроки реформування освіти в Україні

2.09.2019, 13:49
40023

У березні перед першим туром президентських виборів радник Володимира Зеленського Сергій Бабак заявив, що зарплата українським вчителям у $ 4 тис – цілком реальна річ. Згодом з’ясувалося, що у експертів проблеми з арифметикою і названої суми, і близько не вистачить, щоб забезпечити педагогам зарплати на рівні менеджера компанії. У відповідь на стьоб в соцмережах в штабі голосно пообіцяли гарненько потрясти олігархів, щоб знайти гроші на високі зарплати вчителям, і благополучно забули про скандал.

Читайте також: З 1 вересня в Україні стартує сімейна освіта для школярів

Нова міністерка МОН Ганна Новосад дала інтер’ю виданню “Фокус” та розповіла, якою саме вона бачить майбутню освіту в Україні та як збирається впроваджувати реформи.

Так, вона зазначила, що багато реформ “попередників” будуть і далі впроваджуватись у життя.

“Розвороту тому не може бути. Є чіткі заяви членів нової політичної команди, що реформу освіти будуть продовжувати “, – каже Анна Новосад. Вона переконана, що подальше трансформацію середньої школи підтримають її колеги по парламенту незалежно від їх політичних поглядів. “Ніхто не може закрити очі на очевидні проблеми – наприклад, малокомплектні сільські школи або застарілість освіти”, – переконує Новосад.

“Основне досягнення “нової школи” в тому, що і батьки, і діти вже розуміють, що школа може бути цікавою і безпечною. Я не схильна ідеалізувати картинку, розумію, що досвід на місцях різниться. Але дуже важливо, що зміни почалися, і є надія на їх продовження. Так повертається певна довіра до державної системи. Цей шанс неймовірно важливий. І якщо раптом з НУШ щось трапиться, то наступним заявами про реформи школи вже ніхто не повірить”, – переконана вона.

Стосовно середньої освіти, Новосад оптимістично бачить розвиток шкіл в Україні.

“В освітньому комітеті у нас більшість: 8-9 чоловік зі “Слуги народу”. Ухвалення нового закону про повну загальну середню освіту стане для нас пріоритетом незалежно від позиції депутатів з інших фракцій. У вересні проведемо зустрічі і обговоримо план дій.

У нас буде всього два тижні, щоб внести правки. Це дуже мало, тому ми вже починаємо працювати. З моменту першого читання в проект закону внесено багато неоднозначних правок і викинуті потрібні положення. На мою думку, в проекті потрібно залишити норми, запропоновані МОН”, – заявила Новосад.

“Потрібно краще прописати, як буде виглядати старша профільна школа. Поки що її концепція в проекті дуже розпливчаста. Наприклад, варто детально сформулювати критерії формування мережі таких шкіл, профілів, підходи до профорієнтації. Адже якщо будуть законодавчі підстави, буде легше продумати, як це впроваджувати. Реформа старшої школи – складний виклик. Після 9-го класу учень або учениця обиратимуть або академічний напрям з подальшою перспективою навчання у вищій школі, або професійне і здобувати середню повну освіту, а паралельно – професійну кваліфікацію, і виходити на ринок праці.

Для цього потрібно створити мережу профільних ліцеїв, в тому числі з дослідними лабораторіями, обладнанням, якщо дитина вибирає академічний трек у напрямку природних наук. Це дуже дорого. Не менш складно підготувати вчителів для старшої школи, які викладатимуть інтегровані предмети і вміти працювати за індивідуальною навчальною траєкторії.

МОН зараз працює зі Світовим банком над можливим великим кредитом для реформи освіти. Його хочуть направити на прискорення НУШ і впровадження старшої профільної школи. У міністерстві розробляють різні моделі: наприклад, зробити пілотні профільні школи або ж зібрати волю в кулак і запускати старшу школу в повному обсязі в 2024 році, а не в 2027-му, як передбачено поточними планами. Навіть якщо запуск пройде ідеально, незважаючи на технічні та фінансові труднощі, залишається велика проблема. Якщо старша школа запуститься раніше плану, нинішні учні середніх класів навчатимуться не 11, а 12 років. Думаю, що громадський спротив буде неймовірним. Батьків, як і самих дітей, потрібно переконати в тому, що ця школа виявиться досить хорошою, щоб провести в ній додатковий рік.

Я усвідомлюю, що все зробити ідеально за такий короткий термін неможливо. Тому ми повинні почати інтенсивну дискусію і до кінця року вирішити, що робити зі старшою школою”, – каже Новосад.

Також вона заявила, що учні та вчителі матимуть більше самостійності та автономності.

“Автономію і свободу потрібно давати не тільки вчителю, вона в першу чергу потрібна дитині. Положення про індивідуальні форми навчання повинні зберегтися в проекті закону про повну загальну середню освіту. У нас і в чинному зараз рамковому законі прописано багато видів навчання. Наприклад, сімейна форма з’явилася як глобальний тренд, але в нашій країні вона має і локальні аспекти”.

“До 15 вересня новий Кабмін повинен подати до ВР проект держбюджету на перше читання. У цій ситуації будь-який міністр насамперед буде розбиратися, як влаштований проект головного фінансового документа на наступний рік в його відомстві, які туди закладаються показники і цифри.

На мій погляд, міністр спочатку повинен вирішити найбільш критичні проблеми, показати готовність до змін і задекларувати їх конкретними кроками. Необхідно показати чіткий, покроковий план дій з розгортання НУШ – підтвердити і за бажанням, підкоригувати плани на 3-й і 4-й класи початкової школи. Прорахувати, які ресурси потрібні для впровадження реформи в базовій та профільної школах. Також міністру критично важливо попрацювати з Мінфіном і місцевою владою, щоб підняти зарплати вихователям дитячих садків, там зараз катастрофа”, – наголосила вона.

Читайте також: МОН надало роз’яснення – як отримати дублікат документа про вищу освіту

Ще одне важливе завдання нової команди – змінювати вищу освіту. Партія задекларувала багато радикальних змін в цьому секторі, тому Міністерка хоче знайти шляхи їх реалізації.

Щодо центрального апарату міністерства, який становить 400 осіб, Новосад твердо переконана, що він неадекватно малий і реорганізації не підлягає. Вона впевнена, що достатньо переглянути його функції – і окремі департаменти можуть відпасти самі собою. “Інша справа – великі інститути в системі МОН, наприклад, такі організації, як Інститут модернізації змісту освіти. Їх потрібно реформувати докорінно”, –заявила Новосад.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у FacebookTelegram та Instagram

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування

    WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com