“Хлопці гнили живцем”: поранений захисник “Азовсталі” розповів історію свого порятунку

Американський кореспондент Sky News Марк Стоун зустрівся з пораненими українськими солдатами, які пройшли через пекло війни.

Зокрема, він розповів історію 30-річного бійця Гоші, який втратив руку і врятувався лише завдяки вправним діям свого побратима Васі.

Гоша зараз проходить реабілітацію в медичному центрі ортопедії та протезування у США.

“Кров лилася рікою. Я дістав свій турнікет і простягнув йому. Він перетягнув, але не щільно, я сказав: “Чорт, що ж робити!?” – і втратив свідомість. Коли я прийшов до тями, то сказав: “Васяне, добивай мене, бо мені п***а”, – згадує боєць.

Вася, звісно, цього не зробив, а спробував зробити все можливе, щоб урятувати друга.

Жахи “Азовсталі”: бійці гнили живцем

Гоша був поранений у бою за “Азовсталь” у Маріуполі. Він був серед тих, хто потрапив у російськй полон, але був звільнений.

“Люди лежали разом, одне біля одного. В тій самій кімнаті, де ми лежали, їм ампутували руки, оперували. Вони (медики. – Ред.) комусь відрізали руку. Всі дивилися. На підлозі лежала повна сумка рук і ніг”, – згадує захисник “Азовсталі”.

Гоша розповідає, як поранені лежали в довгій вузькій кімнаті, заставленій рядами двоярусних ліжок.

“Хлопці гнили заживо, від усіх смерділо, у всіх була якась інфекція”, – каже військовий.

Після його першої ампутації в бункері за допомогою ножівки рана знову почала гноїтися, тому його руку ампутували ще вище.

Через два тижні після цього українські захисники вийшли з “Азовсталі”. Перебуваючи в полоні як військовополонений, Гоша понад місяць провів без води і знеболювальних. Він також розповів, як росіяни забрали бинти у полонених українських солдатів.

Нарешті Гошу звільнили внаслідок обміну полоненими. Це стало початком тривалої подорожі, яка привела його на кілька тижнів до Америки.

Гоша також додав, що його друг Вася також потрапив у російський полон після виходу з “Азовсталі”, і відтоді його ніхто не бачив.

Гоша пригадав, як вони з Васею і собакою, пітбультер’єром на ім’я Софа, на “Азовсталі” разом їли корм для собак, тому що іншої їжі не було.

“Ми зробили собі ліжка, а собаку посадили між нами, посередині, і ми так спали, обнявшись. Собака могла погрітися. Ми завжди були разом. І я йому пообіцяв: “Коли ми повернемося додому, коли я хрещу сина, ти будеш хрещеним батьком”, – зазначає Гоша.

На завершення він додає, що після реабілітації хоче повернутися на передову, можливо, як командир гармати в артилерії.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook