З 1 січня 2022 року набуде чинності закон про обов’язкове використання фізособами-підприємцями реєстраторів розрахункових операцій (РРО)

Це можуть бути традиційні кнопкові касові апарати або фіскальні принтери або ж сучасні програмні реєстратори (ПРРО). Незважаючи на акції протесту ФОПів, Рада не погодилася ще на рік відкласти впровадження реєстраторів.

Обов’язковість застосування РРО та ПРРО поширюється на підприємців ІІ-ІV груп. Податкова роз’яснила, що під дію закону не підпадуть хіба що ті підприємці, які використовують модель B2B, тобто працюють не з клієнтами-споживачами, а з такими самими ФОПами та юрособами і всі розрахунки проводять через банківський рахунок.

Читайте також: Ударив пляшкою по голові: черкащанина судитимуть за вбивство 

Підприємців, які не встигли заздалегідь зареєструвати реєстратор, податкова не штрафуватиме одразу з 1 січня. В Україні продовжено карантин, а відтак і перевірки бізнесу. Проте, як тільки мораторій на перевірки буде знято, податківці не залишать поза увагою ФОПів без касового апарату.

Штрафи за порушення становитимуть:

За перше порушення — 100% від суми проданого в обхід реєстратора;

За повторне порушення — 150% вартості проданого;

Ненадання звітності з РРО — 510 грн;

Спотворення даних про проведені розрахункові операції — 510 грн.

Вибираючи між класичним РРО (касовим апаратом, фіскальним принтером) та програмним РРО, підприємцям варто відштовхуватися від потреб бізнесу. Експерти бачать такі плюси програмних реєстраторів:

Простота реєстрації;

Набагато нижча ціна (до 200 грн на місяць за хмарний сервіс);

Просте оновлення ПЗ;

Економія місця у приміщенні.

При цьому програмним реєстраторам не вдалося уникнути недоліків. Підприємці вже зіткнулися з тим, що сервери податкової служби періодично перевантажені, і чеки не фіскалізуються.