Навіть легкі випадки COVID-19 залишають слід у мозку

Дослідження показують, що навіть легкі випадки COVID-19 залишають слід у мозку, але поки не зрозуміло, як довго це триває.

Читайте також Чи можна вакцинуватися проти COVID-19 алергікам

З’явилися додаткові докази того, що COVID-19 може впливати на організм та мозок протягом кількох місяців після зараження, тож, дослідники зацікавилися вивченням того, як це може вплинути на природний процес старіння.

Як реагує мозок на COVID-19

У серпні 2021 року попереднє, але масштабне дослідження щодо змінах у мозку у людей, які перенесли COVID-19, привернуло велику увагу у середовищі нейронауки.

У своїй роботі науковці покладалися на існуючу базу даних під назвою UK Biobank, яка містить інформацію візуалізації мозку понад 45 тис. людей у Британії з 2014 року – базовими даними та зображеннями мозку всіх цих людей ще до пандемії.

Дослідницька група проаналізувала дані візуалізації мозку, а потім повторно запросила тих, у кого був діагностований COVID-19, для додаткового сканування. Вони порівняли людей, які перенесли COVID-19, з учасниками, які не хворіли, ретельно зіставляючи групи за віком, статтю, базовою датою тестування та місцем проведення дослідження, а також загальними факторами ризику захворювання, такими як змінні здоров’я та соціально-економічний стан.

Ось як COVID-19 вражає мозок

Команда виявила помітні відмінності в сірій речовині, що складається з клітин нейронів, які обробляють інформацію у мозку, між тими, хто був інфікований COVID-19, і тими, хто ні. Зокрема, товщина тканини сірої речовини в мозкових областях, відомих як лобова і скронева частки, була зменшена в групі COVID-19, що відрізняється від типових моделей, які спостерігаються у тих, хто не хворів на COVID-19.

У загальній популяції нормально спостерігати деяку зміну об’єму чи товщини сірої речовини з віком, але зміни у тих, хто перехворів COVID-19, були більшими, ніж зазвичай.

Цікаво, що коли дослідники розділили людей із легкою симптоматикою і тих, які важко перехворіли, результати були тотожними. Тобто люди, які були інфіковані COVID-19, демонстрували втрату об’єму мозку навіть тоді, коли хвороба не була настільки важкою, що вимагала госпіталізації.

Науковці дослідили і зміни у виконанні когнітивних завдань і виявили, що ті, хто заразився COVID-19, повільніше обробляли інформацію, порівняно з тими, хто не підхопив коронавірус.

Науковці попереджають, що потрібно обережно тлумачити ці висновки, але експертний огляд великої вибірки даних до та після хвороби у тих самих людей та ретельне узгодження з людьми, які не хворіли на COVID-19, зробили цю попередню роботу особливо цінною для науки.

Що означають ці зміни об’єму мозку?

На початку пандемії одним із найпоширеніших повідомлень від заражених COVID-19 була втрата нюху та смаку.

Вражає те, що області мозку, на які британські дослідники виявили вплив COVID-19, пов’язані з нюховою цибулиною — частиною нюхового мозку, що складається з тіл нейронів біполярного типу нюхового аналізатора. Саме вона передає сигнали про запахи через ніс до інших областей мозку.

Нюхова цибулина має зв’язки з ділянками скроневої частки. Ми часто говоримо про скроневу частку в контексті старіння та хвороби Альцгеймера, оскільки саме там розташований гіпокамп. Імовірно, гіпокамп відіграє ключову роль у старінні, враховуючи його участь у пам’яті та когнітивних процесах.

Нюх також важливий для дослідження Альцгеймера, оскільки деякі дані свідчать про те, що ті, хто перебуває у групі ризику захворювання, мають знижений нюх. Хоча поки що занадто рано робити якісь висновки щодо довгострокових наслідків цих змін, пов’язаних із COVID, вивчення можливих зв’язків між змінами мозку та пам’яттю, пов’язаними з COVID-19, викликає великий інтерес.

Що означають ці зміни мозку після COVID-19 для процесу та темпів старіння?

На зображенні мозку 35-річної та 85-річної помаранчеві стрілки показують більш тонку сіру речовину у літніх людей, а зелені стрілки вказують на ділянки, де більше місця заповнено спинномозковою рідиною (ліквором) через зменшення об’єму мозку.

Фіолетові кола виділяють шлуночки мозку, наповнені ліквором. У літніх людей ці заповнені рідиною області набагато більші.

“Робота нашої лабораторії демонструє, що з віком люди мозок по-різному обробляє інформацію. Крім того, ми спостерігали зміни з плином часу в тому, як рухаються люди і як вони засвоюють нові рухові навички. Кілька десятиліть роботи продемонстрували, що жінкам і чоловікам похилого віку важче обробляти та маніпулювати інформацією – наприклад, оновлювати списки. Але вони, як правило, зберігають свої знання про факти та словниковий запас”, – говорить дослідниця Джессіка Бернард.

“Коли справа доходить до структури мозку, ми зазвичай бачимо зменшення розміру мозку у дорослих старше 65 років”, – додає вона.

Відмінності можна помітити в багатьох областях мозку. Зазвичай також спостерігається збільшення спинномозкової рідини, що заповнює простір через втрату тканини мозку. Крім того, біла речовина, що потрібна для електричної ізоляції аксонів нервових клітин, також менш цілісна у літніх людей.

Розкриття таємниць старіння

Всіх нас турбує те, як прожити довге та здорове життя, а старіння перенести без хвороб чи інвалідності, при здоровому розумі і добрій пам’яті.

Дослідники лише розгадують усі таємниці старіння, щоби допомогти людству покращити якість життя та функції старіючого тіла, особливо, в контексті COVID-19.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook