Не буває добрих росіян: російський режисер Серебренніков закликав у Каннах допомагати солдатам РФ

На пресконференції перед міжнародною пресою режисер виступив проти бойкоту російської культури, назвавши його “нестерпним”, та закликав припинити санкції проти олігарха Романа Абрамовича та допомагати російським сім’ям, які втратили годувальників, тобто чоловіків, які вирушили воювати в Україну.

Читайте також: G7 виділить понад 15 мільярдів доларів для економіки України

“Дуже важливо допомогти постраждалим. В Україні є багато біженців і в Росії теж, певна кількість життів розбита… Дуже важливо допомогти всім постраждалим та допомогти тим, кого відправили воювати, а сім’ї вже не мають доходу. Митці мають допомогти цим людям, і я роблю це сам”, — заявив Серебренніков на пресконференції.

Українка Ірина Цілик, яка цього року є однією із членів журі у категорії “Золоте око”, прокоментувала слова російського режисера, нагадавши, що солдати, яким він пропонує допомагати – військові злочинці.

“Придивімося, що він сказав європейським журналістам. Серебренніков пропонує підтримати не лише українські сім’ї, що постраждали від війни, а й сім’ї російських солдатів, які катують та вбивають українців, ґвалтують українських дітей, мародерствують тощо (у нас дуже багато доказів цього).

Ще раз — Серебренніков пропонує підтримати сім’ї росіян, які здійснюють геноцид проти українців ПРОСТО ЗАРАЗ. І він сам їх підтримує. Це лише один шматочок пазлу до образу режисера, поданого фестивалем та багатьма журналістами як “дисидент”. До речі, цей режисер зняв свій фільм за гроші олігарха Абрамовича, який зараз під санкціями. Режисер, який товаришував із Владиславом Сурковим і поставив його виставу у театрі. А ви знаєте хто такий Сурков? Раніше він був правою рукою Путіна і він один із найяскравіших представників гібридної війни Росії проти України та впроваджувачів системи п’ятої колони в Україні.

Ну, “дисидент Серебренніков” поставив спектакль Суркова, це була помилка, і це було до війни Росії проти України, хтось може сказати. Серебренніков тоді роками перебував під домашнім арештом. Так, здається, так. А потім його якраз вчасно відпустили, щоб розповісти європейським журналістам про жалість до російських солдатів та російську культуру, “яка ні в чому не винна”, — написала українка.

“Бойкотування російської культури здається мені нестерпним — російська культура завжди просувала людські цінності, крихкість людини, співчуття, яке можна мати, — сказав Серебренніков. — Російська культура завжди була антимілітарною і антивоєнною”.

“Ти чуєш цей звук? Це я сміюся. А ти?”, — написала Ірина про слова про “невинну російську культуру”.

“Не думаю, що Серебренніков справді дисидент…” — сказав мені вчора увечері французький журналіст та критик. Я рада, що ти помітив. Але багато інших – ні. Днями розмовляла з пресаташе фестивалю і він був щиро вражений моїм ставленням до присутності фільму Серебренникова на офіційному конкурсі фестивалю. “Ви повинні розповісти про це нашим журналістам, бо це дуже несподівана та цікава точка зору. Несподівано? Ну, у кожного свої сюрпризи. Поговоримо, я готова до інтерв’ю та дискусій про сім’ї російських солдатів, яких “треба зараз підтримати”, — зазначила українка, шокована заявами російського режисера.

Сказане Серебренніковим перед журналістами — лукавство і спроба виправдати і себе, і владу, яка дає йому гроші і дозволяє спокійно жити і працювати в Росії, оскільки ми всі чудово знаємо, як роками в Росії знімалися та популяризувалися пропагандистські фільми про війну. Так, їх зняв не Серебренников, але вони є частиною “безневинної російської культури”, про яку він говорить. Також не можна забувати масові концерти з пропагандою та оспівуванням війни, які проводилися в РФ із гаслами “своїх не кидаємо” та відверті погрози представників російської культури українцям.

Також не можна не згадати в цій історії й сім’ї російських солдатів, які ми щодня чуємо на перехопленнях СБУ, які відкрито закликають убивати та ґвалтувати українських жінок та дітей. Також на цих записах ми чуємо, як військові РФ розповідають про вбивства, скоєні ними. І в цих словах немає жалю, проте Кирило закликає світ їм допомагати.