“Поїду тільки до Росії”: волонтерка розповіла, як люди не хочуть евакуюватися з фронтових сіл

Волонтерка Ольга Зайцева, яка евакуює людей із “найгарячіших” точок, розповіла, чому жителі прифронтових населених пунтків не поспішають виїжджати, і поділилася шокувальними історіями.

Читайте також: Лукашенко ошелешив заявою про ядерну зброю: “Звезти в одну купу і знищити” (відео)

Про це передає “Радіо Свобода”.

На її думку, люди не виїжджають через істерику і через те, що просто звикають до війни і “прильотів”.

“Це істерика…Вони просто кажуть: “це моя хата, це мій дім, я тут залишуся і буду тут”, – каже Зайцева.

Наприклад, у Бахмут волонтерам дуже складно потрапити. Але там досі залишаються цивільні.

“Вони ховають своїх дітей, не показують їх. І самі можуть нікуди не виїжджати, сидіти надалі у своїх підвалах”, – зазначає волонтерка. Вона пригадала історію, коли волонтери намагалися евакуювати жінку з дитиною з Привілля (Бахмутський район).

“Ми їздили до Привілля, це Бахмутський район. Сказали, що там є дитина. Бабуся у Дніпрі, і вона просила забрати дочку з маленькою однорічною дитиною. Ми приїхали, дідусь відкрив двері, сказав: “Так, я знаю про примусову евакуацію… Завтра приїжджайте…”.

Ми приїхали наступного дня, а він: “Так вони вже поїхали, нікого немає”. Я дзвоню бабусі у Дніпро, вона каже: “Оля, такого не може бути, там досі сидить дочка із маленькою дитиною”. Дідусь просто нас обманув”, – пригадує волонтерка.

“Поїду тільки в Росію”

Також Зайцева розповіла шокувальну історію, коли місцеві відверто кажуть, що чекають на “рускій мір” або тікають від волонтерів, як тільки почують українську мову.

“В Забахмутці була жінка з дитиною, котра прямим текстом посилала мене і прямим текстом казала: “Я чекаю на Росію і взагалі не буду нікуди їхати. Мені не потрібна допомога”, – зазначає волонтерка.

Також вона пригадала іншу історію з любителькою “руского міра”.

“Був артобстріл… Одна жінка підбігає, вона з дитиною, дитина по коліна зростом. Я кажу: “Сідайте, сідайте». Вона чує мою українську мову і каже: “Я не поїду нікуди…Ви куди вивозите?”.

Я кажу: “Слов’янськ, Краматорськ”. Вона: “Так це ж Росія”.

Я кажу: “Ні, Слов’янськ, Краматорськ — це Україна, вивозимо туди”. А вона: “Ні, я поїду тільки в Росію”, – розповідає Ольга Зайцева.