32 роки з дня смерті Івана Миколайчука: факти з життя легенди українського кіно

Цього дня, у 1987 році, відійшов у вічність один з найвідоміших українських акторів Іван Миколайчук.

34 ролі в кіно, 9 сценаріїв та 2 режисерські роботи. Його називали обличчям і душею українського поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком.

Читайте також: Чорнобиль: деталі зйомок вітчизняного фільму

Народився в с. Чортория Чернівецької області. У 1957 р. закінчив Чернівецьке музичне училище, в 1961 р. – театр-студію при Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської, у 1965 р. – кіноакторський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. В кіно дебютував ще студентом, в курсовій режисерській роботі Леоніда Осики “Двоє”.

Ролі молодого Тараса Шевченка у фільмі “Сон” та Івана Палійчука у “Тінях забутих предків” принесли Миколайчукові загальне визнання. Кінострічка “Тіні забутих предків”» здобула багато радянських та зарубіжних призів та нагород, й була визнана однією з двадцяти найкращих картин світу.

З фільму “Білий птах з чорною ознакою” (1971) починається нова сторінка у творчості Миколайчука-актора. Він стає ще й сценаристом. У фільмі Бориса Івченка “Пропала грамота” Іван Миколайчук не тільки виконавець колоритної ролі козака Василя, а й фактичний співрежисер. Він працював над музичним оформленням фільму. Тріо “Золоті ключі” (Ніна Матвієнко, Марічка Миколайчук, Валентина Ковалевська) супроводжувало піснями кінострічку “Пропала грамота.

Читайте також: У мережі опублікували трейлер фільму про Стуса (відео)

У 1979-му Іван Миколайчук зняв свій фільм “Вавілон ХХ”. Яскравий, наповнений фантастичними і водночас реальними образами, фільм увібрав в себе все найкраще, що міг дати Іван Миколайчук – сценарист, режисер, актор. Останньою, незакінченою роботою Івана Миколайчука стали “Небилиці про Івана”.

У житті цього видатного актора, режисера та сценариста було все, аби стати легендою не лише національного, але й світового кінематографу.

Іван Миколайчук творив у часи, коли за прояви національного жорстоко переслідували. Його також не оминули звинувачення в націоналізмі i фактична заборона зніматися (й знімати) у 70-х роках, радянське керівництво занесло його тоді й у списки «неблагонадійних».

“Я не знаю більш національного народного генія… До нього це був Довженко”, – так сказав про Івана Миколайчука Сергій Параджанов.

Іван Миколайчук пішов із життя 47-річним, залишивши нереалізованими силу-силенну творчих задумів… У 2016 році вулиця в Києві, на якій мешкав актор, названа його ім’ям.

У  селі Чортория розташований садиба-музей Миколайчука. Основними експонатами там є особисті речі Івана та його сім’ї, родинні фотографії, народні костюми, а також література, присвячена кінодіячу. За музеєм доглядає старша сестра Івана Фрозина Грицюк та його племінник Василь Грицюк.

Читайте також: Назвали найкращий фільм десятиліття (відео)

Цікаві факти із життя Івана Миколайчука:

– односельчани розповідали, що того року, як помер Іван Миколайчук, до села Чорториї прилітали лебеді, яких прозвали Івановими;

– мрія Івана була – накрити стіл на 5 км і пригостити напоями та стравами всіх із рідного села;

– перед зйомками фільму “Бур’ян” Миколайчук голодував, щоб його герой мав виснажений вигляд;

– провидиця напророкувала Івану 25 років життя. Він помер на 4-й день після 25-ї річниці шлюбу;

– фільм “Тіні забутих предків” здобув 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях у 21 країні, за це він потрапив до Книги рекордів Гіннеса (Миколайчуку під час знімання стрічки було 23 роки);

– його батько помер від раку під час зйомок фільму “Тіні забутих предків”;

– знімався паралельно у двох фільмах “Тіні забутих предків” та “Сон”, де зіграв молодого Тараса Шевченка;

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram