Справа Гринкевичів: слідом за батьком син залишиться під вартою ще на місяць

Згідно з рішенням Печерського районного суду Києва Роман Гринкевич, що разом зі своїм батьком, Ігорем Гринкевичем, є головними фігурантами у справі про постачання одягу для ЗСУ, залишиться під вартою ще на місяць. Адвокати Гринкевича заявили, що подаватимуть апеляційну скаргу.

Читайте також: Суд виніс обвинувальний вирок нардепу Дубінському – НАЗК повідомило подробиці

За клопотанням прокурора Олександра Ливчука, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін якого днями мав сплинути, суд продовжив до 17 квітня, але розмір застави було зменшено до 469 мільйонів гривень. Прокурор обґрунтував необхідність тримання під вартою тим, що підозрюваний може переховуватися від слідства і суду, а також втекти за межі країни.

“Батько Романа, Ігор Гринкевич прийняв рішення про створення злочинної організації. Роман був співорганізатором. Ігор уклав 23 договори з Міноборони на постачання військового одягу, тилового забезпечення, фуфайок, штанів, сорочок. Роман увійшов до злочинної організації та керував нею. Вони завдали матеріальної шкоди на суму 934 млн грн. Поки не проведено весь комплекс дій. Якщо Гринкевич буде поза стінами СІЗО, він буде знищувати докази, оригінали документів, і буде впливати на свідків – водіїв, які перевозили товари”, — зазначив Ливчук.

Захист підозрюваного Романа Гринкевича своєю чергою подали клопотання щодо допиту свідків. Проте суддя не задовольнив прохання адвокатів, оскільки допит свідків на цьому етапі розслідування не передбачений.

Адвокати Романа Гринкевича назвали висунуті підозри необґрунтованими і наполягали на пом’якшення запобіжного заходу, оскільки “з електронним браслетом ще ніхто не втік”.

Захист також наполягав, що усі договори з Міноборони були укладені на конкурсній основі у звичайному порядку, а усі товари, які отримали замовники відповідали необхідним вимогам.

“Жодних претензій у Міноборони до договорів не було. ДБР вилучило товари на митниці, вони ще не були в наявності в Міноборони, тому їх ще не оплатили”, – додав адвокат.

Захист запевняє, що ризику ухилення від відповідальності та переховування від слідства немає. Адвокати стверджують, що про це свідчить зокрема той факт, що Роман виїжджав за кордон і повертався в Україну.

Заява Романа Гринкевича на суді

Роман Гринкевич заявив, що підозру вважає необґрунтованою, проте переховуватися від слідства не збирається і просить призначити запобіжний захід, не пов’язаний з триманням під вартою. Підозрюваний також поскаржився на порушення своїх прав і заявив, що засідання суду щодо апеляції на його арешт відкладалося вже 6 разів і досі не відбулося.

“Був факт коли приїхало 3 машини з неналежним товаром, ми звернулись до турецької компанії. Є доказ, що власник турецької компанії приїжджав, помилки були виправлені. Зараз мобілізація, немає чим укомплектувати військових, але ДБР затримує наш товар. Нестиковка по кількості: як 40 чоловік рахували три тижні — і не було неточності, а ДБР за день порахували недостачу. Коли дізналися, що товар на складах, справу перекваліфікували на шахрайство”, — сказав Роман Гринкевич, коментуючи деталі справи.

Підозрюваний також заявив, що не має змоги висвітлити свою позицію, і поскаржився на “нереальний” розмір застави.

Деталі справи Ігоря та Романа Гринкевичів

Наприкінці 2023 року Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне впровадження за фактом махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ. Компанії львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича виграли 23 тендери на постачання для Міноборони на суму понад 1,5 мільярда гривень.

“Під час слідства було встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб Міністерства оборони України. За попередніми оцінками це призвело до збитків бюджету на 1,2 мільярда гривень та відповідно зриву постачання”, — йдеться у матеріалах справи.

Під час слідства було виявлено:

повне невиконання шести контрактів;

за 7 договорами, які були оплачені державою в повному обсязі, військові частини отримали лише незначну частину замовлення;

8 договорів виконані із порушенням термінів – запізнення від 3 до 5 місяців;

виявлені факти завищення вартості товарів, поставлених для Міноборони.

“Наразі перевіряється причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів”, — додали у ДБР.

Ігоря Гринкевича затримали 30 грудня. Додатково його підозрюють у спробі дати хабаря співробітнику ДБР у розмірі півмільйона доларів США.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook