“Нова виборча система, як шлях до монополізації влади”, – Олексій Гарань

Отже, призначений щойно глава адміністрації Президента п. Богдан підтвердив, що зміни до виборчого закону не означають запровадження системи з відкритими партійними списками. Чим лише підтвердив побоювання експертів. Таким чином, є спроба скасування мажоритарки і пониження прохідного бар’єру до 3%. Що це означає?

Читайте також: В Адміністрації Президента Зеленського визначаються із першим закордонним візитом

1. За скасування мажоритарки і запровадження системи з відкритими партійними списками виступають експерти, лідери основних політичних сил і В. Зеленський, коли він був ще кандидатом в Президенти України. Запровадження пропорційної виборчої системи із закритими партійними списками означає порушення передвиборних обіцянок Зеленського, пише “Українська правда”.

2. Нагадаємо, що пропорційна виборча система із закритими партійними списками і 3% бар’єром вже діяла на виборах 2006 і 2007 рр. Тоді вона відіграла певну позитивну роль для партійної структуризації парламенту. Однак вона має і вади. Списки де-факто формуються лідерами, до цього списку потрапляють бізнесмени, які за це заносять гроші лідеру, куми, свати, масажисти, водії лідера тощо. Цей список розбавляється кількома достойними людьми, які мають спокусити виборця підтримати такий список.

3. Що означає пониження бар’єру до 3%? Більше партій у парламенті. Загальнополітологічне правило: це означає ширше представництво різних інтересів у парламенті (плюс), але й більшу фрагментованість і потенційну нестабільність к парламенті (мінус).

4. З одного боку, це збільшує можливість потрапляння до парламенту “Голосу” Вакарчука, інших реформаторських сил, які ще не встигли розкрутитися, “Свободи”, “Самопомочі”, проекту Гройсмана, УДАРу тощо. Але це означає і більші можливості олігархічних проектів: УКРОПу, “Відродження”, Волі народу” тощо. І це є хабар бізнесменам-мажоритарникам. Адже три відсотки означає в реалії 500-600 тис. голосів. Скупити місто чи частину області для олігархів – не проблема. Нагадаємо, що на виборах 1998 р. “Громада” Лазаренка подолала 4% бар’єр насамперед за рахунок Дніпропетровщини, де набрала 4,67%, а СДПУ (о) (Медведчук і Кравчук, який зараз так підтримує Зеленського) перемогла у Закарпатті і набрала 4,01%!

Загальний план команди Зеленського наступний:

5. Розколюється опозиція. Замість 2-3 потужних сил – багато дрібних, які конкурують між собою на виборах, відкушуючи шматки електорату один в одного, і в самому парламенті. Не певен, що політична згода БПП на дострокові вибори принесе їм вигоди

6. “Слуга народу” за рахунок популістської хвилі на дострокових виборах здобуває відносну більшість (тому власне і неконституційний розпуск парламенту). Але абсолютної більшості не буде. Згадаймо, як в такому випадку діяв Янукович у 2010 р.: коаліція “регіоналів” з двома політичними карликами – КПУ і “Блоком Литвина”. І ця коаліція слухняно штампує рішення Банкової. Таким шляхом іде і команда нового Президента.

7. Відчуваються залізна рейдерська хватка і демагогічні маніпуляції Портнова-Коломойського. Спочатку неконституційний розпуск парламенту, потім захоплення парламенту, а як діяти із судами, вони дуже добре знають. Загроза монополізації влади стає реальністю.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram