Новий чи старий церковний календар: у ПЦУ поставили крапку

У четвер, 27 липня, Помісний Собор Православної Церкви України (ПЦУ) ухвалив остаточне рішення перейти на новий, новоюліанський, календар.

Читайте також: Стало відомо, які рішення ухвалили на засіданні Ради Україна-НАТО

Про це повідомляє пресслужба ПЦУ.

Серед питань порядку денного цього Помісного Собору була доповідь Предстоятеля Блаженнійшого Митрополита Епіфанія про життя ПЦУ за період від попереднього Собору (2018 р.), а також затвердження рішення Архієрейського Собору про перехід на новоюліанський календар.

За результати голосування ПЦУ від 1 вересня 2023 року переходить повністю на новий церковний календар. Був 161 делегат Помісного Собору, за перехід проголосували 156, проти – 5, утримались – 0.

Епіфаній наголосив, парафії та монастирі ПЦУ, за бажанням можуть продовжувати залишатися на старому календарі, але це має бути офіційно оформлено на парафіяльних зборах – протоколом.

Додамо, що Помісний Собор є найвищою церковною владою. Скликається регулярно кожні 5 років головним, тобто митрополитом Київським і всієї України, та Священним Синодом (складається з митрополита Київського і всієї України та 12 єпархіальних архієреїв, серед яких – три постійних члени та дев’ять, які періодично змінюються).

Покрова, Святого Миколая, Різдво, Водохреща: як змінять дати релігійних свят

Покрова Пресвятої Богородиці – 1 жовтня (раніше 14 жовтня);

Різдво – 25 грудня (раніше 7 січня);

Хрещення – 6 січня (раніше 19 січня);

День святого Миколая – 6 грудня (раніше 19 грудня).

За новоюліанським календарем дата Великодня вираховуватиметься, як і раніше. Тому римо-католики і православні святкуватимуть Великдень у різні дні. Відповідно, Вознесіння святкується на 40-й день після Великодня, а Трійця – на 50-й (інша назва – П’ятидесятниця). Тому зміна календаря не вплине на дату цих свят. Принаймні для всіх регіонів України, крім Закарпаття.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook