Повідомили про нову версію авіакатастрофи на Харківщині, про яку мовчить слідство

Після катастрофи в Чугуєві з військовим літаком Ан-26, в якій загинуло 26 осіб, розглядаються різні версії – технічна несправність, помилка екіпажу, помилка керівництва польоту, неналежна підготовка літака. Але є й думки, щодо яких замовчує слідство.

Читайте також: Оприлюднено список загиблих в катастрофі Ан-26

Чому навчальний штатний політ Ан-26, який був випробуваний десятки разів, в гарну погоду завершився трагедією, йдеться в сюжеті ТСН.

Літак Ан-26Ш, бортовий номер 76, піднявся в вечірнє небо 25 вересня. Виліт був плановим, а за штурвалом був досвідчений пілот – Богдан Кишеня, льотчик другого класу, 700 годин у повітрі. І сідати з одним двигуном для досвідченого льотчика і такого літака – не критично.

Незважаючи на те, що Ан-26 був розроблений в 1960-х, він залишається однією з головних машин української авіатранспортної авіації. Літаку, що впав у Чугуєві, 43 роки. Експерти кажуть, що після шести років війни ми продовжуємо літати на застарілій авіації.

Завданням тренувального польоту було підняти і посадити кілька разів літак з курсантами Університету повітряних сил. У екіпажу був дозвіл на 10 таких польотів, трагедією закінчився шостий.

Ан-26 піднявся в небо о 20:35, а через три хвилини командир відзвітував диспетчеру про несправність лівого двигуна. О 20:40 борт попросив дозвіл на посадку, а о 20:43 літак пройшов радіомаяк далекого приводу аеродрому. Саме за ці три хвилини сталося щось критичне, що обнулило шанси на виживання людей.

О 20:45 літак включив посадкові вогні, і пішов на зниження, але раптом відбувається крен вліво і машина врізається в лісосмугу біля автотраси всього в кілометрі від аеродрому.

Єдиний вцілілий 20-річний В’ячеслав Золочевський каже, що все відбувалося, як у комп’ютерній грі. Коли він прийшов до тями – намагався врятувати товариша, який горів.

Андрій Таран, міністр оборони, втердить, що двигун не відмовляв, відмовив якийсь датчик. А двигун мав ще більш п’яти тисяч льотних годин до чергового ремонту.

А ось штурман Ашраф Мсуя, який називав себе афроукраїнцем, неодноразово розповідав рідним, що машина несправна, і двигуни відмовляли й раніше.

Літак був випущений в 1977 році в Києві, а капремонт проходив в останній раз в середині 1990-х. Але фатальним могло бути інше. Після запиту на посадку, дозвіл було отримано лише через хвилину.

А за кілька годин до авіакатастрофи російські ЗМІ почали активно дискредитувати українських авіабудівників. Адже для РФ важливо, щоб світ не купував українські Ан. Проте досі незрозуміло, чому слідство не розглядає диверсію, як причину катастрофи.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram