Повістки в телефоні: як у Раді вирішили змінити роботу ТЦК та чи реально це

В Україні планують радикально змінити систему мобілізації, перетворивши територіальні центри комплектування (ТЦК) на сервісні центри. Відповідний законопроєкт № 15236 був зареєстрований у Верховній Раді народним депутатом від «Слуги народу» Максимом Заремським. Документ обіцяє зробити примусову «бусифікацію» юридично неможливою та перевести весь процес призову у прозорий цифровий формат.

Читайте також: “Аеропортове перемир’я”: Подоляк розкрив, у чому задум України

ТСН.ua зібрав усі подробиці.

Цифровізація замість рейдів: що пропонує реформа

Головний акцент реформи – повне переведення взаємодії між державою та військовозобов’язаним у цифровий формат. Замість контактів на вулицях автори пропонують використовувати електронний кабінет.

Основні нововведення проекту:

Електронні повістки: можливість вручення викликів до ТЦК онлайн із фіксацією факту отримання у системі.

Сервісний підхід: ТЦК мають не «шукати і ловити», а консультувати громадян щодо їхніх прав, допомагати з документами та пояснювати логіку призову.

Прозорість даних: громадяни отримають доступ до інформації про свою придатність, відстрочку або перебування у резерві онлайн.

«Електронні повістки та кабінети роблять неможливими масові „рейди“, оскільки кожна дія системи стає цифровим слідом, який важко підробити чи приховати», – зазначають автори ініціативи в пояснювальній записці.

Відеофіксація та контроль

Аби запобігти перевищенню повноважень, проєкт закону пропонує зобов’язати працівників ТЦК проводити відеофіксацію усіх контактів із військовозобов’язаними. Це має створити доказову базу у випадку конфліктів. Також передбачається створення незалежного органу для розгляду скарг та посилення персональної відповідальності працівників ТЦК за порушення.

Крім того, реформа передбачає децентралізацію: функції обліку, адміністрування та прийняття рішень всередині установ будуть розділені, аби мінімізувати корупційні ризики.

Чи будуть повістки в «Дії»

Незважаючи на амбітні плани, викладені у законопроєкті № 15236, офіційні представники профільних міністерств займають непохитну позицію щодо впровадження електронних викликів у наявні державні сервіси. У Міністерстві цифрової трансформації наголошують, що не планують перетворювати сервісні інструменти на засоби контролю.

В.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков у інтерв’ю SPEKA був максимально категоричним: «Мінцифри не розглядає, не розробляє і не планує впроваджувати електронні повістки ані в „Дії“, ані в інших наших продуктах. Це принципова позиція, яка залишається незмінною». За його словами, якщо змінити логіку роботи «Дії», мільйони людей просто перестануть довіряти застосунку.

Чого очікувати від «Резерв+»

Аналогічну відповідь дають і в Міністерстві оборони України щодо застосунку «Резерв+». У відомстві офіційно спростували чутки про розсилку онлайн-повісток, назвавши таку інформацію «свідомим викривленням фактів» або «непорозумінням».

«У застосунку „Резерв+“ такої функціональності немає, і жодних робіт над її створенням не ведеться. В українському законодавстві взагалі не існує такого юридичного поняття, як електронна повістка», – повідомили в Міноборони для РБК-Україна.

Розробники команди «Резерв+» також закликають українців довіряти лише перевіреним джерелам. Вони підкреслюють, що застосунок створювався як інструмент для швидкої та прозорої взаємодії – оновлення даних та доступу до інформації без паперової тяганини, а не для розсилки «листів щастя».

Водночас військовий юрист Тарас Боровський в ефірі Вечір.LIVE зазначив, що хоча держава рухається у напрямку цифровізації, найближчим часом чекати на радикальні зміни не варто. Він припустив, що у майбутньому повістки можуть надходити на електронну пошту, оскільки під час оновлення даних мільйони громадян добровільно внесли ці контакти до реєстрів, проте наразі такі виклики залишаються лише прогнозом, а не реальністю.

«Шансів немає»: що кажуть у Раді

Незважаючи на суспільний резонанс, у Комітеті ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки до ініціативи ставляться скептично. Член комітету Федір Веніславський у коментарі РБК-Україна назвав законопроєкт «особистою ініціативою» депутата-мажоритарника.

«Сенсу обговорювати цей проєкт немає, оскільки він не має нічого спільного з тим, що напрацьовує Міноборони. Шансів, що цей законопроєкт буде розглядатись у залі парламенту, немає», – заявив Веніславський, додавши, що такі ініціативи часто реєструються задля формування впізнаваності політиків.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook