Україна відзначає день народження Тараса Шевченка

Сьогодні, 9 березня день народження Тараса Шевченка — українського поета, художника, мислителя.

Читайте також: #читаємо_Шевченка: кандидат у президенти запустив флешмоб до 205-річчя Кобзаря

Про це нагадує Укрінформ.

Народився Тарас Шевченко в селі Моринці, що на Черкащині, в сім’ї кріпаків поміщика Енгельгардта. Дуже рано хлопець залишився круглим сиротою. Подальша доля Шевченка — аж до викупу його з кріпацтва — була пов’язана з Петербургом, куди забрав його Енгельгардт, котрому малий Тарас прислужував.

У Петербурзі Шевченко познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Сошенком, з поетом Євгеном Гребінкою, а згодом і з Карлом Брюлловим і Василем Жуковським, які відіграли в житті Шевченка надзвичайну роль — 1838-го його викупили з кріпацтва. Того ж року Шевченка зарахували учнем Академії мистецтв. Навчався він під керівництвом Брюллова. А вже 18 квітня 1840 року з’явилася перша збірка поезій — “Кобзар” — подія величезного значення не тільки в історії української літератури, а й у самосвідомості українського народу.

Зараз Шевченків “Кобзар” для українців — те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. По ньому український селянин вчився читати. Вірші з “Кобзаря” вчили напам’ять. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники.

Шевченко був із кожним українцем у тюрмах, таборах і на засланні; на чужині, в еміграції. Був на Майдані і в окопах війн, в руїні Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.

Попри час, Шевченко не віддаляється, не бронзовіє. Він, апостол правди, — живий! У чому криється цей феномен, ця дивна незбагненність? У живому щирому слові Тараса, що іноді бринить, як струна, а іноді подібне до гострого важкого меча.

“Без Нього… хто знає, що було б з нами!”, — писав колись Богдан Лепкий.