Верховна Рада змінила механізм вступу до ВНЗ

Сьогодні, 18 грудня, Верховна Рада України ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти (№2299). Як повідомляє УНІАН, за це рішення проголосував 321 із 387 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі.

Читайте також: В Україні набули чинності нові умови вступу до університетів у 2020 році

Ухваленим законом у законі “Про вищу освіту” встановлюється, що прийом на навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра чи бакалавра (магістра медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямувань) здійснюється на основі повної загальної середньої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання знань і вмінь вступників та рівня їхніх творчих та/або фізичних здібностей з урахуванням, зокрема, і бала за мотиваційний лист.

Прийом на основі ступеня бакалавра на навчання для здобуття ступеня магістра здійснюється за результатами вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання та вступних іспитів у закладі вищої освіти або творчих конкурсів з предметів (дисциплін), з яких не проводяться вступні іспити з використанням організаційно−технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, включаючи єдиний вступний іспит з іноземної мови з використанням організаційно−технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.

Документ про вищу освіту видається закладом вищої освіти лише за акредитованою відповідно до закону “Про вищу освіту” освітньою програмою. У документі про вищу освіту зазначається найменування органу (органів) акредитації, а в додатку до документа про вищу освіту − інформація про видані ним (ними) відповідні акредитаційні сертифікати, рішення.

Встановлюється, що ліцензійні умови провадження освітньої діяльності встановлюють вичерпний перелік вимог, обов’язкових для виконання закладом вищої освіти або науковою установою, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії. Ліцензійні умови провадження освітньої діяльності визначають, зокрема, кадрові вимоги до працівників, які мають визначену освітню та/або професійну кваліфікацію; технологічні вимоги щодо наявності певної матеріально−технічної бази разом з даними, що дають змогу її ідентифікувати.

У разі ліцензування освітньої діяльності закладом вищої освіти вперше, а також ліцензування освітньої діяльності за освітніми програмами, що передбачають присвоєння професійної кваліфікації з професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, проводиться виїзна ліцензійна експертиза, для якої орган ліцензування утворює експертну комісію. Строк проведення виїзної ліцензійної експертизи не може перевищувати 10 днів.

Перелік галузей знань та спеціальностей розробляється на основі Міжнародної стандартної класифікації освіти і затверджується Кабінетом міністрів за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Читайте також:  20% першокурсників українських вишів визнають, що обрали не ту спеціальність – Новосад

Законом також визначається поняття регіонального замовлення у сфері вищої освіти. Це засіб задоволення потреб економіки держави, регіону та суспільства у кваліфікованих кадрах, забезпечення конституційного права громадян на вищу освіту шляхом укладання регіональним замовником (Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями) із закладом вищої освіти регіонального контракту на підготовку фахівців з вищою освітою.

Крім того, встановлюється, що дуальна форма здобуття вищої освіти − це спосіб здобуття освіти здобувачами денної форми, що передбачає навчання на робочому місці на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації обсягом від 25 до 60% загального обсягу освітньої програми на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.