Як стародавні єгиптяни випікали хліб: відкриття французьких учених

Вчені з Франції зуміли відтворити рецепт стародавнього хліба, використавши доступні сьогодні продукти, зокрема — дуже рідкісний сорт пшениці.

Техніка передбачає покриття внутрішньої частини конічних форм для хліба шаром дрібної глини, нагрівання форм по горизонталі і попереднє формування тіста, – пише Антон Ходоренко (НВ).

Читайте також: Єгипетські археологи виявили на березі Нілу рештки римського форту

Питання про те, як єгиптяни пекли хліб близько 4500 років тому, багато років спантеличувало археологів. Дослідниця з Франції вирішила буквально взяти справу в свої руки і розкрити техніку випікання хліба багато тисячоліть тому, зокрема рецепт.

“Виробництво хліба в Єгипті фараонів добре задокументовано, зокрема, за допомогою зображень обробки харчових продуктів, які є частиною прикраси елітних гробниць Старого і Середнього царства, і так званих форм для хліба — керамічного посуду, знайденого у великій кількості на археологічних розкопках”, — написала доктор Аделіна Бетс з Університету Сорбонни в Парижі у своїй статті.

Бетс розпочала свій проєкт, який був частиною її докторської дисертації, з аналізу іконографії.

За часів Стародавнього царства (2750−2250 рр. до н.е.) більшість зображень, зазвичай присутніх у похованнях, можна було розділити на три категорії: нагрівання форми у вогні, її виймання та заливання рідини всередину. За часів Середнього Царства форми нагрівали в каміні, а потім заповнювали напівтвердим тістом.

Для своїх експериментів археолог вирішила розігріти і випекти хліб у відкритих осередках в неглибоких ямах.

“Для всіх експериментів кілька форм для хліба були виготовлені або в Обеші (Бельгія), або в Айн-Сухно (Єгипет), щоразу з використанням місцевої глини. Як гарту використовували свіжий ослиний гній і гравій. Кераміку обпалювали у відкритих камінах при температурі від 850 до 950 °C”, — зазначила вона.

Хоча протягом тисячоліть хліб був основним продуктом харчування людини, конкретний рецепт, який використовували єгиптяни у ті часи, не був відомий. Органічні знахідки на відповідних археологічних розкопках показали, що за тих часів оброблялися два види зерна: звичайний ячмінь і пшениця сорту еммер.

“Було необхідно попрацювати хоча б з однією з цих рослин, які сьогодні у світі дуже рідко вирощуються. Тому Р. Фейя, фермер-пекар і фахівець із сортів “старої пшениці“, був запрошений взяти участь у цьому дослідницькому проєкті. Він надав органічне борошно „чорний еммер“. Ця крупа використовувалася у всіх експериментах”, — зазначила Бетс.

“У зв’язку з відсутністю надійних даних про використання дріжджів і закваски в поєднанні з конічними формами Середнього царства, я вирішила провести кілька тестів з використанням закваски Triticum monococcum”, — додала вона.

Дослідниця провела кілька експериментів з різними сумішами, температурами та рівнями вологості з метою отримання “ідеально випеченого хліба (без слідів обвуглювання або напівзапеченого кашоподібного виду), який добре відокремлювався б від кераміки, не ламаючись”.

Під час дослідження було вироблено 54 буханці хліба. Після декількох спроб найвдалішим виявилося тісто за таким рецептом: 1 кг 100% висівок “чорний еммер”, 15 г солі, 170 г закваски Triticum monococcum і 750 г води.

Техніка передбачає покриття внутрішньої частини конічних форм для хліба шаром дрібної піщаної глини, нагрівання форм у горизонтальному напрямку і попереднє формування тіста в подовжені шматочки.

“Відповідно до визначених іконографічних уявлень, форми розташовувалися в шаховому порядку і рухалися регулярно (кожні п’ять хвилин для підтримки ритму і температури), позиціюванню сприяла конічна форма кераміки”, — додала Бетсі. “Після 60 хвилин випікання за температури від 100 °C до 120 °C тісто повністю випекли. У процесі випікання хліб трохи відокремився від кераміки й утворилася скоринка. Всередині, завдяки заквасці, утворилися щільні стільники, що дозволяють добре розподіляти гаряче повітря під час випікання”.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram