Наскільки надійним є правило двох стін, яким керується більшість українців під час обстрілів

15 березня Київ було атаковано балістичними ракетами з території Білорусі. О п’ятій ранку Едуард Юрченко прокинувся від страшного вибуху.

Читайте також: В окупованому Приморську на Запоріжжі розшукують 200 дезертирів: РФ перекидає туди Росгвардію

“Все сталося миттєво: будинок струсонуло, а вікно з рамою вирвало і воно приземлилось поруч з моїм ліжком. Просто дивом я не загинув. Вибухова хвиля, вочевидь, пролетіла вище мене, ліжко було в кутку, а в кімнаті не було чому на мене падати, тож я обійшовся навіть без подряпин. Зрозумів, що в наш будинок прилетіло щось серйозне, потужне.  Вся квартира була догори дригом. Вся підлога була в уламках скла і залишках побутових речей”, — згадує Едуард.

Того ранку ракета влучила в два нижні поверхи сусіднього під’їзду і пробила будинок наскрізь. На щастя, пряме попадання прийшлося не на квартири, а на сходовий майданчик.

“Моя квартира на Оболоні. Це північ Києва, і я чекав, що можуть початися масовані обстріли армійською артилерією або “градами”. Я не зрозумів, який це саме обстріл. Я знайшов капці і обережно йшов по битому склу до коридору, щоб сховатися за двома стінами”.

Нагадаємо, так зване правило двох стін збільшує шанси на виживання людей в будівлі, що піддалась вогневому ураженню вибуховим або пробивним боєприпасом. Тобто, в разі влучання зброї в будівлю, перша стіна бере на себе удар, а друга – затримує уламки. Та чи насправді це так і що потрібно знати про це правило безпеки?

“Те, що я побачив на власні очі, мене шокувало, – каже Едуард. – В тій ситуації правило двох стін мені не тільки б не допомогло, а могло й вбити: в коридор з двох кімнат і кухні полетіло все: розбите скло, фрагменти меблів. Я знайшов там  виделки з ножами з віддаленого куточка кухні”.

“Ніхто з проєктувальників навіть уявити собі не міг, що наші будинки мають витримувати бомбардування, – розповідає провідний експерт будівельних конструкцій Анатолій Бутенко. – Останнє десятиліття в моді були вільні планування. Поменше закріплених конструкцій, щоб в будь-який час за бажанням можна було перепланувати простір, а ще в моді вікна аж до підлоги. Це прямо протилежно тому, що зараз потрібно. Потрібні дві міцні залізобетонні стіни поруч, яких, по суті, немає в жодному будинку. Зазвичай, між цими двома стінами і знаходиться житлове приміщення. Інше все – перегородки”.

Анатолій Бутенко обстежив велику кількість постраждалих від обстрілів будинків в Харкові, Ізюмі та Балаклії. Він дійшов цікавого висновку.

“Я помітив, що виживають будівлі, в яких є дрібні приміщення. Де є менше простору. Якщо це спорткомплекс, руйнування будуть серйозними. Бо вибухова хвиля “любить” простір. Чим менша площа приміщення, тим більше шансів врятуватися. Якщо людина, скажімо, знаходиться в стандартному, не переплановану стояку санвузлів в багатоповерховому будинку, то виникає такий ефект, що навіть при влучанні в будинок і руйнуванні перекрить цей стояк залишається неушкодженим”.

Його слова підтверджує і Едуард Юрченко. Він був здивований тим, що найбезпечнішими місцями виявилися найменші приміщення в квартирі.

“У ванній вибило хвилею витяжку, якби я спав в самій ванній, вона впала би мені на голову. Єдині приміщення, які не постраждали – це туалет і маленька кладова поруч — всі баночки з соліннями не попадали, навіть не зсунулися з місця. Весь будинок струсонуло, все розкидало – а їм нічого. Це дивно, бо порозмітало навіть важкі речі, а зі зворотного від прильоту боку будинку розвалило холодильник, який стояв на балконі. Хвиля наскрізь пройшла”.

Те, що дія вибухової хвилі потужніша в просторих приміщеннях, підтверджує і військовий експерт Сергій Грабський.

“Для прикладу подивіться, як риють траншею: за принципом зигзага – це задля того, щоб зменшити розповсюдження ударної хвилі. Що стосується даного будинку – свого часу в розпал холодної війни в 70-80-х роках минулого століття будували такі дев’ятиповерхівки зі своєрідною рятувальною капсулою. Якщо ви зайдете в таку квартиру, то побачите, що підлога в санвузлі вища за підлогу в усій квартирі – завдяки прошарку армованого залізобетону”.

“В Харкові був ліцей по вулиці Ромашкіна, туди було пряме влучання, від ліцею  нічого не залишилось. Вцілів сторож, який спав в найменшій кімнатці будівлі, – згадує Анатолій Бутенко. – Маленьке приміщення бере  на себе менше з точки зору поверхні. Коли хвиля летить, коли відбувається обвал перекриття, великий проліт, велика площина впаде з більшою вірогідністю. Якщо це не авіабомба чи ракета “Калібр”, дія прильоту за 5-10 метрів закінчується”.

Єдиної поради для всіх українців бути не може, оскільки ворог використовує різні системи ураження і види зброї.

“Якщо це пряме влучання, то не врятує нічого. В районах, віддалених безпосередньо від лінії фронту, найпоширеніша загроза – це крилаті ракети, які можуть нести від декількох десятків до пари сотен кілограмів вибухової речовини, а також балістичні ракети та дрони. Але є перевага в тому, що у вас є як мінімум 10-15 хвилин, щоб пройти до надійного укриття. І лише за екстремальних умов, скажімо, якщо ви доглядаєте важкохвору людину і не можете залишити приміщення, є сенс сховатися в санвузлі, можна накритися зверху ковдрами”, –  говорить Сергій Грабський.

Статистика свідчить, що ракетами найчастіше вражаються перший, другий і останні поверхи.

“Це обумовлено траєкторією польоту ракети, – пояснює Сергій. – Коли ракета йде на зниження або падає на землю, вона чіпляє верхні поверхи, або коли ракета на кінці льоту, вона потрапляє в перші поверхи або пошкоджує їх уламками”.

Верхні поверхи є також небезпечними при авіабомбардуванні.

“В Ізюмі росіяни навмисно з літаків обстрілювали верхні поверхи будинків, вони чомусь вважали, що під кожним дахом там сидить снайпер. Одну п’ятиповерхівку було уражено з верхнього поверху, і снаряд пройшов наскрізь, аж до підвалу, і люди загинули”, – згадує  Анатолій Бутенко.

Міста, більш наближені до лінії фронту, піддаються масованим обстрілам важкою артилерією та системами залпового вогню.

“Системи залпового вогню вражають дуже великі площі, і ховатися в такому випадку дуже складно, навіть за наявності бомбосховищ. Проміжок часу після повітряної тривоги до прильоту може бути від 30 секунд. В такому разі не потрібно нікуди бігти. Якщо ви на вулиці, лягайте на землю під бордюр, подалі від будівель, дерев, машин і накривайте голову руками”, – радить Сергій Грабський.

“Якщо арт-обстріл заскочив вас на вулиці, потрібно знати, що уламки летять на відстані метра від землі, як правило. Не можна ховатися під арками і балконами, це вкрай небезпечно, навіть якщо вам здається, що обстріл з протилежного боку. Йде рікошет і через це снаряди не мають чіткого напрямку. Якщо обстріл заскочив вас у приміщенні, то бігти в бомбосховище небезпечно! Спробуйте знайти найменше приміщення без скла”, – ділиться Анатолій Бутенко.

Треба завжди пам’ятати, що велику небезпеку під час будь-якого вибуху становлять вікна. Скло перетворюється на летючі кинджали.

“Вони летять з вибуховою хвилею і впиваються на 4-5 см, пробиваючи все. Це може бути несумісно з життям. Тож, якнайдалі відходьте від скла! – закликає Анатолій Бутенко. – Я обстежував на Салтівці меблеві магазини торгівельного центру. За 50 метрів від магазину прилетіло просто в парковку, в асфальт. Але уламки розлетілися і пробили все – броньовані двері, утеплювачі, мерловатні панелі, облицьовані алюмінієвими плитками, фіброцемент, керамограніт – все це не є перешкодою для вибухової хвилі”.

Не можна також говорити однозначно, чи є певні будинки надійнішими за інші, адже будь-які стіни під час вибуху піддаються надшвидкому і надпотужному впливу.

“Різниця між цегляним, бетонним і газоблоковим будинком є, але все одно вирішувати все буде те, що влетіло, як влетіло і куди. Стіни з бетону зараз рідкість. Якщо будинок монолітний, ці стіни візьмуть на себе основний удар і уламки. Цегляні стіни можуть витримати, якщо їхня площина повернута в сторону вибухової хвилі. Наразі в нас найпопулярніші каркасні будівлі – тобто несучі колони, там немає капітальних стін. Колони лишаються, а все, що всередині, може бути знищено”, – каже Анатолій.

Через це експерти радять бути обачними та виваженими, обираючи для захисту правило двох стін.

“Є статистика нещасних випадків, і там чітко простежується, що найчастіше люди, які постраждали від вибухів, нехтували засобами особистої безпеки. Ну, тривога і тривога, а людина йде каву пити, – каже Сергій Грабський. – Якщо до вас летять крилаті чи балістичні ракети, у вас є достатньо часу, щоб сховатись в бомбосховищі або укритті. Виходячи з дому, подумайте, де будете перечікувати тривогу, якщо сигнал попередження заскочить вас зненацька”.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook