“Вийшов собачку нагодувати – його вбили”: розповідь трунаря, який ховав людей у Бучі

Ігор Середа – трунар. Він займався ритуальними послугами до війни, ховав людей під час окупації та допомагає перепоховати вбитих з братських могил у Бучі. Ігор у цій справі з дитинства. Ритуальними послугами у Немішаєвому займався його батько. Попри те, що він звиклий до такої роботи, у роботи гробаря були свої виклики під час війни.

Про це пише Бі-бі-сі.

Ховали без труни і під дулами автоматів

Російські військові заїхали до Немішаївської громади, яка розташована між Бучею та Бородянкою, в перших числах березня. Попри ротацію вони залишалися там до початку квітня, поки Київщину не звільнили ЗСУ.

Ігор розповідає, що під час перебування російських військових в селах громади людей ховали і у дворах.

“Людину вбило осколками снаряда в Немішаєвому, то поховали у дворі, бо на кладовище їхати не дозволили. У Микуличах російські військові стали колоною біля хати, де загинула людина, і не дали вивезти тіло. Поховали у дворі”, – описує Середа ситуацію в своїй громаді.

Декому вдавалося домовитися з російськими солдатами. Наприклад, двом жінкам з сусіднього села Мироцьке.

На капот автомобіля гробарів наклеїли букву V і причепили білі стрічки. На кладовище бус з домовиною супроводжував російський БТР і КамАЗ.

“Приїхали на кладовище, навколо нас стояли три автоматники, голову піднімати не дозволяли. Копаєш яму і думаєш: ти в тій ямі будеш чи не ти”, – пригадує той випадок Ігор.

Ексгумація могил у Бучі

“Після звільнення Київщини ми дізналися, що в Бучі йде робота з ексгумацією братських могил та перепохованню жертв агресії. Я подзвонив до начальника кладовища. Він запитав, чи ми на місці і чи готові працювати”, – пояснює Ігор. Так він та його напарники опинилися в Бучі.

8 квітня в Бучі почали ексгумацію тіл з братської могили біля церкви Андрія Первозванного, щоб ідентифікувати людей та встановити обставини їхньої смерті.

За словами Ігоря, у Бучі робота ділиться на два етапи: спочатку тіло викопують із загальної могили , а вже потім перепоховують.

“Усі тіла ми клали в пакети і перевозили на кладовище на вулиці Депутатській”, – каже Ігор.

Деяких людей, яких знайшли мертвими у братській могилі в Бучі, Ігор та хлопці, які з ним працюють, знали особисто.

“Волонтери з Бучі – два хлопці і дівчина. Ти не можеш впізнати людей, бо вони у напіврозкладеному стані, вже почалися гнилісні стани. Ми намагаємося покласти тіло в пакет, відчуваю в кишені паспорт. Дістаю – хлопець 1991 року народження”, – згадує Ігор, який є майже ровесником загиблого.

Більшість людей, за словами Ігоря, загинули через дурницю – просто опинилися не у той час, не в тому місці. Про це розповідають родичі та сусіди загиблих.

“Вийшов покурити – його вбили. Вийшов собачку нагодувати – його вбили. Щось віз з одного кінця міста до іншого – його машину розстріляли. Як таке може бути? В голові таке не вкладається”, – розповідає Ігор про те, що вразило його найбільше.

Роботи в Бучі ще тривають. Перші дні гробарі починали роботу від 7-8 ранку, як тільки починало світати, і закінчували роботу в 11 ночі. Зараз, кажуть, роботи менше. Залишилися тіла, які знаходять у різних місцях.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook

Підписуйтесь також на наш телеграм-канал УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!