Платити, судитися або померти: як в Україні заборонили лікувати все, крім COVID-19, і що тепер робити хворим

11.11.2020, 15:28
88818

В Україні через коронавірус зупиняють планові госпіталізації і операції. Як повідомив головний санітарний лікар Віктор Ляшко, тепер лікарні прийматимуть тільки ургентних пацієнтів (тобто по швидкій допомозі).

Читайте також: Тест на коронавірус: скільки коштує та хто на цьому заробляє

У МОЗ пояснили: це є “другим етапом реагування на поширення коронавірусу”, пише Страна.

Головних цілей дві. По-перше, не допустити спалахів коронавірусу в самих лікарнях (як показує закордонна статистика, там “корону” підхоплює до 30-40% пацієнтів), по-друге, звільнити медзаклади не інфекційного профілю під прийом ковідних хворих, адже в відведених під коронавірус лікарнях вільні ліжка в багатьох регіонах вже фактично закінчилися.

Варто зазначити, що подібні заборони вже були під час весняного карантину. Але діяли вони недовго. Крім того, тоді лікарі швидко знайшли схему їх обходу: планових пацієнтів просто записували як “термінових”, зрозуміло, за додатковий гонорар лікаря.

Як вважає глава асоціації “Медичне право в Україні” Віктор Сердюк, в цей раз така схема (і відповідне подорожчання операцій) теж буде. Але є одне але: багато лікарень і лікарів забирають під лікування коронавірусу. Це означає, що лікувати “звичайні” хвороби і проводити операції буде просто ніде і нікому.

Що може стати серйозною проблемою для українців. Адже поки люди будуть чекати закінчення епідемії, їх хвороби можуть перейти в дійсно “невідкладні стани”.

Віктор Сердюк каже, що громадяни мають всі підстави йти до суду – адже порушується їхнє конституційне право на отримання медичної допомоги.

Втім, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, довести в суді провину МОЗ або Кабміну буде непросто. “Особливо, якщо мова йде про таку тонку матерію, як погіршення здоров’я. Не так просто зв’язати його з відмовою, скажімо, в плановій госпіталізації або операції”, – пояснив юрист.

Заборонили лікувати

МОЗ, пояснюючи заборону на планові госпіталізації та операції, посилається на постанову Кабміну № 641 від 22 липня 2020 року про встановлення карантинних обмежень. Зокрема, для помаранчевої зони (а зараз це, по-суті, вся територія України) там прописано, що лікувальним установам заборонено приймати планових хворих за винятком ряду випадків. Зокрема, обмеження не поширюються :

на медичну допомогу при пологах і їх наслідках

меддопомогу новонародженим

меддопомогу зі спеціалізованих онкологічних відділень

паліативну медичну допомогу

інші невідкладні стани, якщо внаслідок перенесення термінів госпіталізацій або операцій існують значні ризики для життя або здоров’я людей.

Тобто, як видно, існує ряд винятків.

Варто відзначити, що навесні, коли на хвилі жорсткого карантину вже були схожі обмеження, лікарі навчилися їх обходити. Багатьох планових пацієнтів просто оформляли “по швидкій”, правда, за додаткову винагороду лікарям. Як кажуть самі пацієнти, операції обходилися їм на 20-30% дорожче, ніж було б у “мирний час”. Але так як виходу не було, люди погоджувалися платити.

Але в цей раз ситуація серйозніша. Навесні всі обмежувальні заходи носили скоріше превентивний характер, адже тоді реальні показники коронавірусної статистики були більш-менш благополучними. Зараз же ситуація кардинально змінилася.

Як розповіли “Стране” головні лікарі кількох лікарень, з місцевих управлінь охорони здоров’я надходять “усні рекомендації” не брати “зайвих” пацієнтів. Адже ліжка під коронавірусних пацієнтів в країні реально закінчуються (а в ряді регіонів їх вже і зовсім немає), тому всі лікувальні установи знаходяться в “підвищеній бойовій готовності” – їх в будь-який момент можуть перевести в розряд “коронавірусних”, а деякі вже переводять. Наприклад, під ковід закривають один з пологових будинків в Чернігові.

Тому в цей раз заборона на планові госпіталізації буде більш жорстким, ніж навесні.

Чекати погіршення або платити “зверху” до 15 тисяч

Медична спільнота вже активно обговорює нові заборони.

“Скасовано планові операції. Звичайно, це ненадання необхідної медичної допомоги та дискримінація хворих. Раз вже ви (МОЗ – Ред. ) Змогли нарахувати 250 тисяч ліжок в країні і 50 тисяч віддали під ковід то хотілося б зрозуміти призначення ще 200 тисяч”, – написав на своїй сторінці в Фейсбуці  відомий лікар-інфекціоніст Андрій Волянський.

“Більшість планових операцій призначається за життєвими показаннями. І при багатьох складових чекати тиждень – це вже дуже довго. Людина, може, і не помре, але хвороба буде запущена, а здоров’я явно погіршиться. Незрозуміло, чому раптом вирішили обмежити конституційне право українців на медичну допомогу”, – дивується голова Національної медичної палати Сергій Кравченко.

За словами Віктора Сердюка, в нових обмеженнях є як плюси, так і мінуси.

Позитивний момент – за рахунок зниження числа госпіталізацій вдасться не допустити спалахів коронавірусу в лікарнях. “Є європейська статистика, яка показує, що через внутрішнє лікарняне поширення коронавірусу може заразитися 30-40% пацієнтів. По Україні статистики немає, тому що не було відповідних епідеміологічних розслідувань. Але варто зазначити, що такі цифри заражень були раніше, коли ще масово не застосовували “швидкі” тести на ковід-антиген, що дозволяють визначити коронавірус буквально з перших днів зараження. тобто, в теорії, якщо тестувати пацієнтів при госпіталізації і далі 1-2 рази в тиждень, то ризики можна значно знизити”, – говорить Сердюк.

Мінусів у заборонах на госпіталізацію і операції, за його словами, значно більше, ніж плюсів.

“Багато стану здоров’я, які зараз виглядають як “нетермінові”, можна запустити. Скажімо, з грижею людина може ходити і рік. Але якщо станеться її защемлення, є ризик перитоніту, а там смертність 25%. Точно так само по серцевих і багатьох інших хворобах. Невже людині з виразкою, щоб отримати медичну допомогу, потрібно чекати шлункової кровотечі”, – обурюється експерт.

Він зазначає, що, як і в минулий раз, лікарі будуть обходити заборони. “Лікарі, звичайно ж, будуть входити в положення, і до того ж вони не проти отримати подяку від пацієнта. Тому стануть оформляти планове лікування як екстрене”, – говорить Сердюк.

Киянка Світлана навесні, коли діяли обмеження на планові госпіталізації, щоб оформитися в кардіологічне відділення, заплатила лікарю зверху озвученої раніше суми ще 2 тисячі гривень. “Лікар сказав: ви ж розумієте, я ризикую. Якщо буде перевірка і виявиться, що ви не “термінова”, покарають мене. Довелося заплатити, так як відчувала себе погано, а домашнє лікування не допомагало. Але це я ще дешево відбулася. За те, щоб лікарі взялися за планову операцію, люди платили зверху по 10-15 тисяч гривень і більше”, – згадує Світлана.

“Час втрачено, залишається констатувати колапс медицини”

Втім, цього разу не все можна буде вирішити грошима.

Насправді влада не стільки турбується про те, щоб уберегти українців від ризиків зараження коронавірусом в лікарнях, скільки про те, що закінчуються ліжка в ковідних відділеннях . Це означає, що приймати коронавірусних хворих будуть і звичайні лікарні.

На сьогоднішній день під коронавірус в українських лікарнях відведено близько 53 тисяч ліжок. Як заявив нещодавно міністр охорони здоров’я Максим Степанов, всього може бути задіяно 83 тисячі ліжок.

І не виключено, що, якщо епідемія буде набирати обертів, цю цифру доведеться збільшувати. Всього в вітчизняних медустановах близько 270 тисяч ліжок. Тобто виходить, інші місця виявилися в свого роду “резерві”. Планові госпіталізації та операції їм проводити не можна, але і коронавірусних пацієнтів вони поки теж не прийматимуть. Отже, стануть просто простоювати і чекати часу “Ч”.

У лікарському співтоваристві обговорюється версія, що таким чином влада не тільки перестраховуються, але ще і хоче заощадити. Адже за час вимушеного простою лікарням будуть платити по-мінімуму – гроші від НСЗУ за кількість пролікованих випадків їм не підходять (так як немає “випадків”), а по ковідним пакетам оплати також не буде, оскільки поки немає пацієнтів і спеціальних медичних бригад для їх лікування.

Але при цьому, як зазначає Сергій Кравченко, зовсім не факт, що звільнені за рахунок відмов від планових хворих ліжка підійдуть для лікування коронавірусних хворих.

“Там головна умова – кисень (централізована подача або хоча б концентратор). Його немає, і швидко вирішити це питання вже не вийде навіть при наявності грошей. Держказначейство закриває фінансування за бюджетними програмами в кінці грудня. Але ще за два тижні до цього починається аудит використаних коштів, тобто фактично отримати гроші вже неможливо. Залишається лише місяць, і за цей час лікарні повинні розробити і узгодити документацію, вибрати підрядників, провести роботи. Зазвичай на це йде не менше трьох місяців. Я вже не кажу про те, що, скажімо, купити кисневий концентратор зараз – велика проблема, так як вони потрапили в розряд дефіцитних. Час, який у нас було для підготовки до піку епідемії, а це 8 місяців, безповоротно втрачено. Тепер залишається хіба що констатувати медичну катастрофу”, – каже Кравченко.

Окреме питання – по лікарях. МОЗ уже збирає дані про медперсонал, включаючи лікарів-інтернів – у лікарень зажадали особисті дані медиків, що, як пояснюють в лікувальних установах, пов’язане з підготовкою мобілізацією докторів під лікування ковіду.

“Але при цьому не було масового навчання лікарів неінфекційних спеціальностей. Як, скажімо, проктолог, повинен лікувати ковід? Це, звичайно, краще, ніж якби у ліжка корнавірусного хворого поставили прибиральницю або офіціанта, але проблему не вирішує”, – додав Віктор Сердюк.

Експерти кажуть, що у лікарському співтоваристві зріють масові протести – медики, яких, по суті, залишають без грошей і збираються “мобілізувати” на боротьбу з епідемією, все частіше подумують про звільнення.

Як засудити МОЗ

Віктор Сердюк каже, що пацієнти, яким відмовлять у госпіталізації або операції, цілком можуть судитися. “Потрібно надати висновок лікаря про необхідність стаціонарного лікування і офіційну відмову від госпіталізації, пов’язану з розпорядженням МОЗ. Це може стати достатньою підставою для подачі позову”, – упевнений Сердюк.

Кравченко також вважає, що лікарні можуть відмовитися виконувати розпорядження Кабміну і Міністерства охорони здоров’я. “У нас пройшла автономізація медичних закладів. Це означає, що формально всі рішення Кабміну носять для них лише рекомендаційний характер. Щоб обмеження вступили в силу, має бути ще рішення власника лікарні, наприклад, місцевого органу влади. Але в цьому випадку вже він, а не МОЗ, буде нести відповідальність за ненадання медичної допомоги. Можливо, тому місцева влада поки обмежуються в основному усними вказівками на цей рахунок”, – відзначає Сергій Кравченко.

Як пояснив Ростислав Кравець, в своєму колишньому рішенні щодо законності жорсткого карантину, Конституційний суд вже визнав, що обмеження на лікування, освіту, свободу пересування тощо можуть вводитися тільки при оголошенні в країні надзвичайного або воєнного стану.

Формально це означає, що люди можуть подавати в суд на Кабмін і МОЗ за заборону на госпіталізацію. Але виграти його буде нелегко, – попереджає юрист.

“У випадку, якщо пацієнт через несвоєчасно проведену операцію помре, і це буде підтверджено відповідним медичним висновком, суд, можливо, і стане на сторону позивача. Але якщо мова буде йти, скажімо, про погіршення стану здоров’я, то тут довести вину буде складніше, так як складно сказати, як би себе почував хворий, якби операцію йому провели вчасно. Тобто, нюансів дуже багато”, – говорить юрист. Іншими словами, щоб добитися правди в суді, людина повинна хіба що померти. Зрозуміло, що чекати такого результату ніхто не буде, і люди віддадуть перевагу “шукати виходи” або переплачувати лікарям, щоб вирішити проблему зі здоров’ям.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у FacebookTelegram та Instagram

Помилка в тексті? CTRL+ ENTER

    Коментарі (0)

    Додати коментар

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

    Останні новини

    Опитування

    WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com