Що буде з засудженими, якщо у тюрми і колонії України потрапить коронавірус

Більше 52 000 осіб перебувають в СІЗО, тюрмах і колоніях України. Що буде з ними, якщо туди проникне коронавірус? Три сценарії від Мін’юсту

Читайте також: Як коронавірус прирік на загибель мільйони садових рослин

“Всього в Україні в місцях несвободи 52 000: близько 32 000 засуджених і до 20 000 у СІЗО”, – наводить свіжу статистику заступник міністра юстиції Олена Висоцька. Ще 28 000 – це персонал слідчих ізоляторів, тюрем і колоній. Більшість українських СІЗО “тріщать по швах” від ув’язнених, камери забиті, масок і тестів – немає. Що робити, якщо коронавірус проникне за ґрати, куди ізолювати хворих і як лікувати, і чи є шанс цього не допустити: пише LIGA.net.

Масок не дали, дезінфекторів немає

“Ми тут, на волі, подолаємо – відкарантинимося, самоізолюємся. А там буде постійне джерело загрози інфекції”, – говорить LIGA.net

“Тільки що поговорила з керівниками дитячих колоній. Вони просять про допомогу”, – зазначає Яна. За її словами, в Україні працюють дві таких колонії. У Кременчуці в ув’язненні – 51 хлопчик, і на них 120 осіб персоналу. Ніякого централізованого забезпечення масками або дезінфекторами не було. “Це все турбота благодійних фондів та керівництва колоній”, – відзначає вона.

Та ж історія і в Ковелі, де в колонії в ув’язненні перебувають 34 хлопчики (100 осіб персоналу). “Із запасів щось вони собі нацарювали, але все має властивість закінчуватися. Якщо раніше вранці встали – руки помили, то тепер діти руки миють кожну годину. Персонал приходить – дезінфекція дверей, ручок, камер, витрати дужі високі”, – говорить Яна .

В Роменській ВК №56 для довічників персонал, входячи на територію колонії, знімає маски. Лікарі щодня оглядають ув’язнених, запитують про самопочуття. Щоб вирішити питання з дезінфекторами, тут їх почали робити самі.

Яна Баранова, психолог, президент ГО Золотий вік, яка займається соціально-психологічною та трудовою адаптацією засуджених.

Взагалі в’язниці – досить закрита від соціуму система, яка не передбачає великої кількості контактів. Хоча вірус можуть принести співробітники з дому або вулиці. А ось у СІЗО у зв’язку з плинністю ситуація набагато гірша. Вчора, розповідає Яна, в Черкасах в ізолятор намагалися помістити жінку з симптомами коронавірусу. В СІЗО її не прийняли, відправили в лікарню – там діагноз підтвердився.

Яна Баранова знаходиться в постійному контакті з адміністраціями українських в’язниць і багатьма в’язнями.

“Все на відкуп самих себе. Медреформа в’язниці обходить стороною. Всі ув’язнені так чи інакше зі зниженим імунітетом. Починаючи з болячок і закінчуючи туберкульозом. Якщо туди потрапить ще й коронавірус, то це буде просто жах. Ситуація не смішна”, – вважає Баранова.

“Захворіє один – захворіє весь поверх”

Лікар-інфекціоніст Євген Гречуха в 2018 році разом із громадською організацією Інфекційний контроль в Україні брав участь у проекті з моніторингу місць позбавлення волі, що спеціалізуються на туберкульозі. “Чому цей досвід може бути важливий? Тому що туберкульоз і коронавірус мають схожий спосіб передачі, це краплинні інфекції”, – пояснює він  LIGA.net.

Якщо коронавірус потрапить в закриту тюремну систему, його поширенню сприятимуть багато факторів.

Перше – пізня діагностика і якість медицини. Люди в місцях позбавлення волі пізніше діагностуються, стверджує Гречуха: у них спочатку підозрюють туберкульоз або інші вірусні захворювання – пневмококові пневмонії, атипові інфекції. У багатьох в’язнів є і супутні захворювання – ВІЛ-інфекція, гепатити. “А це підвищує ризик важкого перебігу захворювання COVID”, – пояснює він.

Друге – переповнені камери. В українських реаліях в одномісних камерах можуть перебувати до 3-4 ув’язнених. “У нас був такий досвід в одному з міст, там дуже стара в’язниця 300-400 років, і в одній камері знаходилися до 20 ув’язнених одночасно. Це дуже багато”, – зазначив лікар. Особливість поведінки ув’язнених – вони між собою дуже тісно контактують, а це ідеально для коронавірусу.

Третє – як не дивно, самі лікарі. Звичайно, поки в’язні залишаються в камері, ризик заразитися нівелюється. Але медичні співробітники, які лікують і оглядають таких пацієнтів, працюють не тільки в тюрмах, а й паралельно в лікарнях.

“Поєднують, тому що низькі зарплати. Часто це, наприклад, фтизіатри або терапевти, які зараз у вогнищі інфекції і працюють з коронавірусом”, – нагадує Гречуха. Охоронці і персонал теж можуть стати джерелом коронавірусу.

Читайте також: Хворіють лікарі: в Україні уже 804 випадки захворювання на коронавірус, 20 людей померли

Четверте – відсутність адекватної вентиляції. Одна з причин, чому в ув’язнених розвивається туберкульоз – це недостатній обмін повітря в закритому приміщенні.

Унікального способу захиститися від коронавірусу в місцях несвободи немає. Тільки посилений контроль і соціальне дистанціювання. “Але ми розуміємо, – констатує Гречуха, – що у разі, якщо в колонії буде один хворий, можна чекати, що на його поверсі фактично всі почнуть хворіти”.

Проскочимо, утримаємо або буде спалах: три сценарії від Мін’юсту

“Наші в’язниці і СІЗО перебувають на межі антисанітарних норм. Ніхто з ув’язнених не може назвати себе абсолютно здоровим. Попадання такого вірусу, який ускладнює хронічні захворювання, для них смертельно небезпечне”, – підтвердила в інтерв’ю LIGA.net заступник міністра юстиції Олена Висоцька, яка відповідає саме за пенітенціарну систему.

Вона визнає: пенітенціарка, як і вся країна, виявилася неготовою до коронавірусу. Навіть звичайними масками в тюрмах і СІЗО забезпечені тільки медпрацівники, і то – в “робочому режимі”, тобто без урахування пандемії. На практиці це означає, що у разі, якщо в кабінетах медперсоналу були запаси масок або дезінфекторів, то їх дістали, а решта персоналу забезпечена ними рівно настільки, наскільки поділилися самі лікарі.

“Ми, звичайно, кинулися в пошуках грошей, за допомогою партнерів і донорів. Також на нас зараз розподілили близько 3,6 мільйонів гривень з резервного фонду бюджету, який ми повинні витратити саме на засоби індивідуального захисту. Але це ще не означає, що у нас є маски вже сьогодні, розумієте? Маски будуть, питання – коли”, – розповіла Висоцька.

Тестів на коронавірус у місцях несвободи теж немає. Потрібні були саме експрес-тести, вважають у Мін’юсті – щоб їх можна було зробити в системі, без спеціальних лабораторій, але не забезпечили. Ліки – сезонні і ще питання, чи можуть вони допомогти в лікуванні.

У цій ситуації в Мін’юсті готуються до кількох варіантів розвитку подій у зв’язку з коронавірусом.

Перший сценарій – оптимістичний: вірус вийде утримати, і він не потрапить до установи. На це за останні два тижні кинули всі сили, стверджує Висоцька: обмежили побачення (але дозволили онлайн-зустрічі, щоб уникнути бунтів, як в Італії), ввели температурний скринінг персоналу і щоденний огляд ув’язнених, всі посилки відправляють відстоюватися на 24 години або дезінфікують.

На прогулянку ув’язнених виводять тільки з тими, з ким вони знаходяться в одній камері.

“Тобто, наш перший план – щоб інфекція не проникла”, – пояснює заступник міністра. Висоцька вважає, що в тюрмах шансів на це більше: там і так обмежені відвідування, а додаткові заходи безпеки і профогляди повинні допомогти.

У СІЗО всіх відправляють на 14-денний карантин. Проблема в тому, що деякі справи суди продовжують розглядати за участю підозрюваних, а не в онлайн-режимі. Кожен виїзд підозрюваного в суд – це ризик для нього, супроводжуючого персоналу і співкамерників.

“Видавати маски на кожне виїзне засідання кожному ув’язненому ми просто фізично не мали можливості. Об’єктивно ми боїмося, що саме через такий контакт вірус може потрапити в СІЗО”, – відзначає заступник міністра юстиції.

Другий сценарій – дива не станеться, вірус потрапить у пенітенціарку, але залишиться під контролем. 

Тобто хворих і тих осіб, що контактують з ними, будуть намагатися максимально ізолювати. Діяти збираються за загальним для всіх протоколом МОЗ: спочатку – карантин і лікування, в разі погіршення стану – транспортування в звичайну лікарню, але під охороною.

Третій сценарій – масштабний спалах.

“Такий варіант існує, і його треба вже зараз передбачати”, – говорить Висоцька.

Щоб знизити ризики, в Мін’юсті готують “перепланування” в ізоляторах і в’язницях. У тих установах, які не переповнені, хочуть розселити ув’язнених у камерах або кімнатах, щоб у разі появи симптоматики у одного, ізолювати довелося менше людей.

У переповнених СІЗО, особливо в Києві та Одесі, розселяти людей нікуди. Для них розглядається варіант тимчасового переселення здорових в’язнів в інші установи системи. Наприклад, із Лук’янівського СІЗО – в слідчий ізолятор Бучанської колонії і Бориспільську ВК №119. “Недалеко від Києва ми шукаємо місця, де є СІЗО, щоб витримати режим, але розвантажити”, – говорять у Мін’юсті.

Засуджених на свободу. Але не всіх

Глобальна мета Мін’юсту – зменшити тюремне населення в принципі.

Це нормальна практика, розповів  LIGA.net юрист, експерт Центру політико–правових реформ Роман Куйбіда. В Індії під приводом необхідності забезпечити соціальну дистанцію з в’язниць збираються випустити засуджених на строк до семи років на 4–6 тижнів раніше терміну. В Індії в’язниці переповнені на 118%, у деяких штатах – у півтора-два рази. Подібним шляхом іде Франція: 25 березня міністр юстиції віддав наказ про дострокове звільнення кількох тисяч засуджених на останніх стадіях відбування покарання.

Читайте також: В Україні досі залишається одна область, де не зареєстрували коронавірус

В Ірані, нагадує Яна Баранова, із в’язниць на певний термін звільнили 70 000 осіб, щоб не нести за них відповідальність. У Китаї, який під час епідемії на це не пішов, у п’яти в’язницях були виявлені 806 випадків захворювання COVID-19.

“Тому кроки, запропоновані українським Міністерством юстиції, цілком логічні, але вимагають швидкого запровадження. Зменшення “населення” у місцях несвободи створить кращі умови для дотримання соціальної дистанції в них”, – вважає Куйбіда.

Завдання – мінімум на найближчий тиждень – прийняття закону про амністію на 2020 рік, щоб амністувати близько 1000 осіб. “Це не говорить про масове звільнення через коронавірус, це така щорічна правнича практика”, – стверджує Висоцька.

Далі заплановано внесення змін до КПК і КК, щоб зменшити термін, після якого можливе УДЗ, до п’яти років. Йдеться про засуджених виключно за ненасильницькі злочини, уточнюють у Мін’юсті. “Коли ми говоримо про ініціативу масового звільнення засуджених, то це воно, але кожен випадок буде розглядатися в суді”, – говорить Висоцька.

Ще одна ініціатива – прийняти новий закон про альтернативні види покарань, його узгодження вже закінчується, і скоро його передадуть до Ради. “Відбування покарання в установі ламає, підриває здоров’я і психіку людини”, – пояснює вона.

Але деякі суди вирішили не чекати змін на практиці і вже змінюють запобіжні заходи підозрюваним, аргументуючи це пов’язаними з коронавірусом  COVID ризиками. У Луцьку у справі про ДТП у стані алкогольного сп’яніння (потерпіла померла) під приводом поширення коронавірусу підозрюваному змінили запобіжний захід на домашній арешт (ось посилання в ЄДРСР). А Козелецький райсуд Чернігівської області відпустив під домашній арешт особу, підозрювану у зґвалтуванні неповнолітньої (посилання).

“Ми не знаємо, спекуляція це чи ні, – відзначають у Мін’юсті. – Але сподіваємося, що суд зважив всі обставини при прийнятті рішень”.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram