Вступ України до ЄС: в Європі є бажання розширити блок до 2030 року, але є умови

За інформацією Reuters, 8 листопада у щорічному звіті Єврокомісії Брюссель надасть оцінку прогресу України в заявці на членство.

Читайте також: Журналісти знайшли будинок Сергія Бубки у Монако (фото)

За словами Володимира Зеленського, Україна максимально швидко виконала всі сім рекомендацій Єврокомісії для відкриття офіційних переговорів про вступ до ЄС в умовах повномасштабної війни. За оцінкою ЄС у червні цього року, Україна виконала лише дві із семи умов – це судова реформа та новий закон про ЗМІ, до якого у травні Верховна Рада внесла зміни. Інші чотири рекомендації про боротьбу з корупцією, відмивання коштів, антиолігархічне законодавство та закон про права нацменшин у червні ЄС оцінив як такі, що потребують подальшої роботи.

У вересні Центр “Нова Європа” в партнерстві з іншими українськими аналітичними центрами і громадськими організаціями зробив моніторинг виконання Україною цих семи рекомендацій Єврокомісії. Загальна оцінка – 8,1 із 10 балів. Найбільше роботи ще належить зробити в реформуванні Конституційного суду. За словами президента Зеленського, незабаром розпочнеться конкурс щодо відбору суддів Конституційного суду. Також Україна, наприклад, вже внесла зміни до закону про нацменшини, врахувавши частину рекомендацій Венеційської комісії.

“Зараз рішучий момент: або ви вибираєте сторону демократії, або автократії. Це ви вирішуєте самі. Саме тому ми зараз хочемо надіслати вам рішуче послання: ми хочемо мати вас разом із нами в європейській родині”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, говорячи про Україну.

Проте деякі країни можуть заблокувати рішення ЄС щодо відкриття для України офіційних переговорів про вступ. Йдеться передусім про Угорщину. Хоча за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, позиція Будапешта не стане на заваді, а публічні заяви угорського премʼєра Віктора Орбана й очільника МЗС Петера Сіярто, – штучно створена нервозність.

“Угорщина переслідує цілком конкретну власну мету в цьому питанні. Вона пов’язана з відомими вимогами угорської сторони щодо угорської меншини – осіб, які належать до угорської меншини в Україні”, – зазначив Кулеба.

Наприкінці вересня Орбан заявляв, що вважає нереалістичним вступ України до ЄС, доки триває війна, і навіть бачить у цьому проблему для відкриття офіційних переговорів про вступ. Проте, за словами багатьох європейських міністрів закордонних справ, це виключна позиція Угорщини. Більше ніхто в ЄС не поділяє цієї думки, принаймні для відкриття офіційних переговорів про вступ. Нагадаємо, що і про ЄС Орбан нещодавно дуже різко висловився, порівнявши членство Угорщини з роками радянської окупації. Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і безпекової політики Жозеп Боррель відповів на це, що Угорщину ніхто не зобовʼязує бути членом ЄС.

Міністр закордонних справ Австрії Александер Шалленберг, відповідаючи на запитання ТСН.ua на 12-му щорічному форумі Європейської стратегії для Дунайського регіону в Словенії, сказав, що в Європі є відчуття терміновості моменту щодо подальшого розширення ЄС до 2030 року. Водночас, за словами дипломата, попри опір країн Західних Балкан, які обʼєктивно вже дуже довго чекають на вступ до Євросоюзу, не поєднувати їхній вступ з євроінтеграцією України та Молдови ЄС не ділитиме країни-кандидати на “сорти”.

“Європейські столиці почали розуміти, що розширення ЄС не є суто бюрократичним заходом. Це найважливіший геополітичний інструмент, який ми маємо. І відповідь дуже проста, хоча ми прийшли до цього важким шляхом. Ми маємо зробити наше сусідство частиною нашої спільної зони безпеки і процвітання. Ми маємо закріпити вас в європейській родині. Хоча, очевидно, що процес не буде легким”, – відповів на запитання ТСН.ua Александер Шалленберг.

Міністерка закордонних справ Словенії, яка приймала форум, Таня Файон додала, що Євросоюз більше не може дозволити собі повторювати одні й ті самі помилки, обіцяючи країнам вступ до ЄС, не маючи на це політичної волі. Тому, дійсно, серед країн-членів ЄС панує відчуття важливості моменту, який не можна втратити, щоб до 2030 року відбулося чергове розширення блоку. Проте, вочевидь, дійсно йтиметься спершу про євроінтеграцію країн Західних Балкан, а вже потім України й Молдови.

Також ТСН.ua поставив міністрам запитання, чи буде повʼязаний наш вступ до ЄС з умовою врегулювання війни з Росією. І питання тут не лише в закінченні війни, що є умовою нашого вступу до НАТО. Наприклад, президентка Молдови Мая Санду не виключає поетапного вступу до ЄС – спочатку правий берег Дністра, а потім лівий. Тобто спочатку тимчасово без Придністровʼя. Проте, за словами європейських міністрів, вступ України й Молдови до ЄС не буде привʼязаним до умови закінчення війни і врегулювання з Росією. Більше це привʼязано до реформи самого ЄС, який має на меті перейти до ухвалення рішень всередині блоку простою більшістю голосів, щоб одна країна не могла заблокувати важливі рішення ЄС, як це зараз робить Угорщина. Проте Київ також комунікує з партнерами, що реформа ЄС не може використовуватися Брюсселем як інструмент гальмування нашої євроінтеграції.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook