Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє TUT.BY.
За словами Рудицької, і вона, і її колеги по всьому світу переживають за події в Білорусі. Тому в неї народилася ідея зробити проєкт-колаборації і висловити мовою анімації підтримку білорусам.
Юлія написала про проєкт на своїй сторінці в соцмережі, розмістила оголошення в професійних групах аніматорів у соціальних мережах, а деяким знайомим написала адресно.
“Відгукнулися понад 50 аніматорів із 19 країн на чотирьох континентах (Євразія, Північна Америка, Африка та Австралія). Усі працювали на волонтерських засадах, за покликом серця і душі. Наймолодшому аніматору, який взяв участь в проєкті, лише 12 років”, – розповіла вона.
За словами Юлії, багато її колег детально знали про події в Білорусі, дехто – менше, хтось – у загальних рисах, але всі глибоко співпереживали білорусам.
“Я запропонувала загальну концепцію. Ми взяли за композиційну основу історичний прапор незалежної Білорусі, в ньому є біла, червона і біла смуги. Це об’єднувальна структура, яка дозволила зробити переходи і комбінувати сцени різних художників одну з одною в єдиний твір. Самі аніматори могли інтерпретувати ці кольори як їм завгодно: як у контексті сучасних білоруських подій, так і як щось абстрактне. Я нікому нічого не нав’язувала. Але мені здається, що всі автори дуже точно відчули те, що відбувається в Білорусі. Тому всі сцени вийшли дуже виразними і абсолютно в контексті”, – повідомила Юлія.
На роботу пішло менше місяця. Усі працювали в єдиному пориві. Як каже Рудицька, кожен автор анімував у своїй техніці.
Читайте також: У Мінську під час протесту силовики застосували зброю
“Це була та 3D-анімація, і класична мальована на папері, і комп’ютерна перекладка, і живопис по склу, лялькова анімація з пластиліну, стоп-моушен з використанням орігамі, фруктів, анімація голкою на плівці і дуже цікава техніка піксіляції, поєднана з боді-артом. У аніматорів була цілковита творча свобода. І, можливо, за рахунок цього вийшов цікавий результат”, – зазначила вона.
Сама Юлія виступила одним з авторів, а також монтувала фрагменти в єдине ціле: “Мені було цікаво спостерігати, наскільки теми перегукуються, як люди з різних країн вибирають співзвучні моменти та інтонації, метафори. Це допомогло об’єднати абсолютно еклектичні, на перший погляд, речі. Тому фільм вийшов цілісним твором”.
“Цей фільм не тільки про біло-червоно-білий прапор, це ще й розповідь про всіх нас. Ми проходимо ці складні, драматичні моменти історії. Ми відроджуємось і рухаємося вперед”, – додала Рудицька.
Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram
Коментарі (0)