Астрономи розкрили таємницю супутників Марса – Фобоса і Деймоса

Згідно з новим дослідженням, проведеним астрономами з ETH Zurich, супутники Марса – Фобос і Деймос – являють собою два фрагменти того, що колись було набагато більшим супутником Марса, який був рознесений на частини в результаті сильного зіткнення, – пише Курс України.

Орієнтовно зіткнення супутника Марса з заблудшей скелею, потенційно астероїдом, походить від 1 до 2,7 мільярдів років тому і викликало потужний вибух.

Читайте також: Вчені розкрили загадку льодовиків Марса

Два шматка від цього сильного вибуху залишилися в пастці на орбіті Марса і є тим, що ми сьогодні знаємо як Фобос і Деймос.

Сейсмічні дані місії НАСА InSight були проаналізовані з застосуванням комп’ютерного моделювання, щоб визначити історичні орбіти обох поточних супутників. Дані показали, що шляхи Фобоса і Деймоса в якийсь момент перетнуться, що вказує на те, що вони, ймовірно, перебували в одному місці і, отже, одного походження.

Вчені, спираючись на оцінці властивостей двох місяців, прийшли до висновку, що обидва супутника походять від набагато більшого небесного супутника.

Обидві місяця були виявлені в 1877 році американським астрономом Асафом Холом і названі на честь двох близнюків з грецької міфології, дітей Ареса (Марса) і Афродіти (Венери). Фобос – грецький бог страху і паніки, а Деймос – особистий бог страху і жаху. Обидва супутники мають неправильну форму, близьку до триосного еліпсоїда, причому Фобос майже в два рази більше Деймоса. Фактично вони більше схожі на астероїди, ніж на природні місяця.

Астрономи десятиліттями ламали голову над походженням двох місяців, не маючи можливості пояснити їх незвичайні особливості. Їх неправильна форма незвичайна для космосу, оскільки планети і місяця з часом стають круглими через діючі на них гравітаційних сил.

Іншою загадкою було те, що вони виглядали як астероїди, але при цьому їх орбіти не відповідали цій теорії. Астероїди іноді можуть потрапити в пастку на орбіті планети. Однак якщо це відбувається, вони входять і залишаються під певним кутом щодо планети, по якій вони обертаються, і часто мають ексцентричні орбіти, подовжені на одному кінці. В даному ж випадку все інакше – Фобос і Деймос обертаються навколо Марса майже по колу і знаходяться на одній лінії з екватором Червоної планети.

Щоб розгадати загадку, астрономи з Цюріха зіставили дані про властивості гірських порід, з яких зроблені місяця, і об’єднали їх з вимірами, зробленими іншими марсіанськими зондами. Це дозволило дослідникам змоделювати космічне явище, відоме як приливні сили, згідно з яким кожне небесне тіло надає деяку силу на своїх сусідів.

Але масштаб припливної сили залежить від декількох факторів, включаючи близькість, масу і склад об’єктів в рівнянні. Для Марса, Фобоса і Деймоса перші два фактори легко обчислити, але третій фактор щодо невідомий, так як зразків марсіанських супутників ніколи не отримували. Правда, Японія сподівається досягти Фобоса в 2025 році, взяти зразки його поверхні і повернути їх на Землю для аналізу.

За доступними оцінками, супутники складаються з надзвичайно пористого матеріалу з дуже низькою щільністю. Вимірювання різних проектів показують, що місяця мають щільність близько двох грамів на кубічний сантиметр. Саме ці дані стали ключем, що дозволив дослідникам зібрати воєдино історію лун і виявити їх насильницьке походження.

Історичні передбачення також використовувалися для розрахунку майбутніх прогнозів долі місяців. Це показало, що предок Фобоса і Деймоса знаходився далі від Марса, ніж Фобос сьогодні, і, ймовірно, перебував на орбіті, аналогічної Деймосу. Через свою близькість до Марса Фобос поступово наближається до Марса і, ймовірно, вріжеться в Марс менш ніж через 40 мільйонів років. А ось Деймоса чекає той же кінець, що і Місяць Землі – він повільно йде все далі від Марса і одного разу вирветься з орбіти Червоної планети.

Читайте головні новини України та світу на наших сторінках у Facebook, Telegram та Instagram