“Тінь путінської Росії живить страх”: як країни Балтії готуються до війни – Bloomberg

Через два роки після вторгнення до України країни Балтії з побоюванням ставляться до осмілілої Росії з її імперіалістичними амбіціями та готуються до можливої війни з нею.

Читайте також: Російські шпигуни влаштовуються до різних організацій по всьому світу та організовують вбивства: як це відбувається

Про це йдеться у публікації видання Bloomberg.

У статті йдеться, що за кілька годин їзди на схід від Риги для автомобілістів встановлений вказівник латиською та англійською мовою про те, що вони в’їжджають до “Прикордоння”. Там заборонено зупиняти машини та робити фото. Сторожові вежі виходять на смугу берез і сосен, які позначають кордон із Росією.

“Це межа Європейського Союзу і межа досяжності НАТО. Це межа, наповнена новітніми камерами та сенсорними технологіями в очікуванні того, що Володимир Путін, можливо, готується її порушити”, – зазначається в матеріалі.

Ознаки побоювань не безпідставні: останнім часом попередження з Москви надходять досить швидко, а країни Балтії – Латвія, Литва та Естонія – мають гіркий досвід того, що це може означати.

Під час своєї президентської кампанії 16 січня президент Росії Володимир Путін назвав ставлення Латвії до етнічних росіян проблемою безпеки. Ця риторика схожа до тієї, що використовувалася перед російським вторгненням до України. Російські плакати на кордоні з Естонією проголошують: “Кордони Росії – вони ніколи не закінчуються”.

Ще зловіснішим є те, що Росія націлилася на естонські міста під час військових навчань влітку 2022 року, тобто через кілька місяців після повномасштабного нападу на Україну. У Міноборони РФ тоді відмовилися від коментарів.

“Вони націлюють на нас свою зброю, вводять усі дані, але насправді не натискають на курок”, – сказав командувач Силами оборони Естонії генерал Мартін Герем в інтерв’ю у штабі об’єднаного військового командування в Таллінні. Він порівнює дії РФ з діями “бандита”, який влаштовує бійку на вулиці: “Вони намагаються створити привід”.

Зазначається, що країни Балтії звикли до залякування з боку Москви, їх допомогло притупити членство в ЄС і НАТО. Але повномасштабне вторгнення до України змінило це рівняння. Тепер слабкі зусилля Заходу допомогти Києву та невблаганний перехід РФ до воєнної економіки, зберігаючи підтримку суспільства, створюють відчуття появи нової загрози.

За словами Герема, за останні шість місяців стало зрозуміло – Росія здатна виробляти в рази більше боєприпасів, ніж передбачалося раніше. Генерал назвав обсяг у кілька мільйонів снарядів на рік. Він також зазначив, що у РФ немає проблем із пошуком військових. На пресконференції в грудні 2023 року Путін заявив, що Росія набирає 1500 добровольців на день.

“Військові спеціалісти не мали жодних ілюзій протягом останніх двох років, але нам бракувало фактів. Тепер ми можемо підкріпити наші інстинкти конкретними фактами, і ніхто не зможе звинуватити нас у розпалюванні війни”, – заявив командувач Силами оборони Естонії.

Три балтійські країни вже давно налаштовані на агресію з боку Росії, попереджаючи це задовго до того, як Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення до Україну 24 лютого 2022 року. Відтоді лідери країн Балтії стали ініціаторами закликів стати на бік України та зміцнити оборону, просуваючись вперед із закупівлею військової техніки – від ракет до безпілотників – і зміцнюючи кордон.

“Ніхто не очікує, що Путін почне негайний напад, не в останню чергу тому, що Росія повністю задіяна в Україні та зайнята спробами поповнити свій військовий персонал і техніку”, – йдеться у статті.

Попри запевнення з боку Путіна про відсутність “причини чи інтересу” для боротьби з країнами НАТО, балтійські офіційні особи вважають, що президент РФ може сміливіше розглянути можливість розширення своїх імперіалістичних амбіцій. Оскільки країни Балтії – невеликі колишні радянські республіки, що межують з територією РФ, де проживають значні російськомовні меншини, вони вважають себе головними кандидатами стати наступними на лінії вогню.

“Я сприймаю сьогоднішню ситуацію як велику спокусу для Росії напасти на Захід і країни НАТО, оскільки вони бачать нашу нерішучість у підтримці України”, – сказала експрезидентка Литви Даля Грібаускайте, яка зустрічалася з Путіним, коли перебувала на посаді.

Грібаускайте також назвала нинішні коливання щодо допомоги Україні “великою стратегічною і тактичною помилкою, тому що рано чи пізно він (Путін – ред.) побачить вікно можливостей і піде на це”.

За її словами, вже занадто пізно для стримування, а натомість необхідно посилити захист – і терміново.

“Тому що у нас не буде навіть дня. Зовнішні території мають ширину 300 кілометрів, і йдеться не про дні чи тижні, а про години”, – наголосила експрезидентка Литви.

Грібаускайте відома своїми яструбиним голосом щодо Росії. Але подібні заклики про необхідність готуватися до війни надходять із інших країн, наприклад, з Норвегії та Швеції, яка услід за Фінляндією перебуває у процесі вступу до Альянсу, перетворюючи Балтійське море на “озеро НАТО”.

НАТО посилює свою присутність за допомогою бойових груп у кожній із трьох балтійських держав. Але лідери цих держав скаржаться, що деякі члени Альянсу, здається, досі не усвідомлюють загрози.

Прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас нарікає на той факт, що через 10 років після згоди союзників по Альянсу витрачати 2% ВВП на оборону, багато хто досі відчуває нестачу, незважаючи на загрозу війни.

“І чому? Я думаю, тому що ця війна здається дуже далекою, і деякі лідери все ще можуть думати, що вам не потрібно витрачати це на оборону, тому що загроза не така реальна”, – сказала Каллас в інтерв’ю 16 січня.

Балтійські країни не чекає на інших. Вони збільшують витрати на оборону, купують системи ППО та берегової оборони, ракетні установки HIMARS і розглядають можливість ширшого призову до війська.

Естонія, наприклад, була найбільшим покупцем 155-мм артилерійських снарядів у ЄС минулого року. Вони погодилися побудувати сотні бункерів уздовж російського кордону. А Латвія ненадовго розглядала мінування цієї території, перш ніж відмовитися від ідеї.

Країни Балтії також вжили інших заходів. Так, Латвія посилила критерії проживання для деяких росіян, а Естонія вислала очільника православної церкви в Таллінні за діяльність проти держави.

Москва уважно стежить за цим усім.

“Події, які зараз відбуваються в Латвії та інших країнах Балтії, коли російський народ викидають, дуже серйозні і безпосередньо впливають на безпеку нашої країни”, – заявив Путін.

За оцінками західних спецслужб, є від трьох до п’яти років, перш ніж Росія може становити загрозу після відновлення військової машини, у разі припинення бойових дій в Україні.

Але військовий командувач Естонії генерал Герем високо оцінює можливості Росії.

“Росія поки не готова вступати у військовий конфлікт з НАТО. Це станеться не сьогодні чи завтра. Але навіть за рік чи пів року вони можуть зробити з нами щось дуже жахливе. Їм не потрібно йти на Варшаву чи Берлін, чи навіть Таллінн. Це може прийняти форму невеликої військової агресії”, – оцінив естонський генерал.

Читайте головні новини України та світу на нашій сторінці у Facebook